Музей українського грамзапису (МУГ) заснований Наказом Київським міським центром народної творчості і культурологічних досліджень 16 червня 2023 року. Експозиція відкривається 26 серпня.
Виставковий проєкт розповідатиме про історію грамзапису України. Колекція МУГ почалась з понад 400 раритетних записів української музики та продовжує поповнюватись.
Ідеолог створення музею, його керівник — культовий музикант, один з піонерів української електронної сцени Іван Москаленко (DJ Derbastler). Його ідею допомагає втілювати в життя директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Федір Баландін.
Місце для виставкового проєкту — Культурно-мистецький комплекс «Співоче поле» — обраний не випадково. Сцена Співочого поля — сакральне місце для українських музикантів. Він був центром розвитку для початківців, аматорів та представників народної творчості, тут перші кроки робили сучасні українські зірки та легенди естради, від Володимира Івасюка до Павла Зіброва.
Федір Баландін. Фото надане Федором Баландіном.
«Грамзапис давно потребував музеєфікації, адже багато платівок зникають, знищуються. Люди не розуміють цінності, що це музичний код нації, — розповів „Вечірньому Києву“ директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Федір Баландін. — Насправді вся українська музика була музикою протесту. Тому наші виконавці дуже мало видавалися за радянських часів, і кожна платівка ставала раритетом».
У фондах музею наразі близько 400 експонатів — від перших записів української музики, зроблених в Лондоні. На виставці відвідувачі зможуть побачити найвідоміші українські видання, роздивитися поліграфію та конверти від платівок, що також є витворами мистецтва. Окрім музичних альбомів, представлені також звукові листівки та казки.
Також музей збирає колекцію нецифрових технічних засобів відтворення — патефонів, грамофонів, програвачів, частина з яких вже відреставрована. Тож автентичну українську музику можна буде послухати на автентичних технічних засобах.
Сам проєкт представлять в приміщенні, де раніше розміщувалася перша головна гримерка Співочого поля. Нині гримерку перенесли в кабінет директора.
Перший сольний студійний альбом Оксани Білозір та Віктора Морозова. Фото з відкритих джерел
«Відвідувачів чекає багато цікавинок. Буде й шикарна платівка Оксани Білозір та Віктора Морозова „Ой Там у Львові На Високім Замку“ 1988 року, де вони співають українських пісень. Очікуємо пані Білозір на відкритті музею», — анонсує Федір Баландін.
Відкриття відбудеться 26 серпня о 14:00 у приміщенні позаду головної сцени Співочого поля.
Історична довідка
Вважається, що перші звукозаписи пісень українською мовою відбулись у Лондоні в 1899 році. Початок ХХ ст. відзначився появою платівок з українським оперним співом — сестри Крушельницькі, О. Мишуга, Ф. Лопатинська.
Важливий імпульс справі звукозапису в Україні надала Леся Українка. Організована нею етнографічна експедиція 1908–1909 рр. вперше зафіксувала на фонограф кобзарський спів.
Осередками звукозапису в Україні були Київ (де ще 1909 року на студії «Інтернаціональ Екстра Рекорд» М. Лисенко спільно з артистами трупи М. Садовського записав перші 11 платівок із фольклорним репертуаром), Одеса, Харків та Житомир.
Еволюціонували пристрої відтворення та носії звукозапису: на зміну шелаковим платівкам прийшли вінілові. Виникали різні варіації форматів грамплатівки: флексі-диски, семи-, десяти- й дванадцятидюймовки тощо.
В умовах тоталітарної системи виник андеграундний сегмент — саморобні платівки на рентгенівських знімках («музика на кістках»), нелегальні товкучки контрабандних зарубіжних вінілів (т. зв. «бáлки»). За «Сов’єтів» на потужностях монополіста грамзапису, фірми «Мелодія», час від часу виходили малотиражні записи українських виконавців та піратські копії зарубіжних альбомів.
На щастя, стрімкий перехід музики в цифровий формат не зробив «вініл» колекційною архаїкою — розвивається нова потужна хвиля зацікавлення музикою на касетних і вінілових релізах.
Графік роботи: суботу та неділя з 12:00 до 18:00
Адреса: Культурно-мистецький комплекс «Співоче поле», вул. Лаврська, 41
У столиці триває літературний фестиваль одеської поезії. Сьогодні автори з сонячної Одеси змагатимуться з київськими поетами.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
