Philips — ім’я, відоме мільйонам. Виробник, який подарував людству компактні касети та оптичні диски, новаторські джерела світла та піонерські радіоапарати. На зламі тисячоліть це був справжній титан технологічного світу з армією з 350 тисяч працівників, що займав третю позицію серед глобальних виробників електроніки. Зовні все виглядало безхмарно, повідомляє Ukr.Media.
Як дійшло до того, що останній європейський колос електронної промисловості втратив колишній вплив? Хто сьогодні володіє правами на техніку під маркою Philips? Спробуємо з’ясувати.
Виникнення феномена Philips
Історія могутності Philips бере початок у 1891 році, коли сімейство Філіпсів заснувало невеликий завод з виготовлення лампочок. Жерар Філіпс, син банкіра та власника тютюнової компанії, після здобуття технічної освіти та стажування у Європі інвестував 75 тисяч гульденів від батька в придбання закинутої фабрики зі шкіри та найм 35 робітників. Хоча інженерна майстерність Жерара була бездоганною, адміністративні питання виявилися слабким місцем — до 1894 року підприємство опинилося на межі краху.
Кризу подолав молодший брат Антон Філіпс, який здобув бізнес-освіту у Великій Британії. Симбіоз технічного генія Жерара та підприємницького хисту Антона дав неймовірний результат — вже за рік компанія вийшла на прибутковість, а до 1897 року фабрика зі штатом у 170 осіб щорічно випускала 630 тисяч світильників. До 1903 року підприємство увійшло до четвірки найбільших європейських виробників.
Справжній перелом стався у 1914 році зі створенням власної дослідницької лабораторії Philips — унікального центру наукових досліджень, який відвідували навіть такі генії як Альберт Ейнштейн. Лабораторія отримувала щедре фінансування та об’єднувала видатні наукові таланти з різних куточків планети. Результати не забарилися — під час війни компанія опанувала виробництво рентгенівських трубок, а згодом презентувала перший мобільний рентгенівський апарат Metalix Junior та стоматологічний Oralix. У 1915 році вона стала піонером у випуску енергоефективних газорозрядних ламп із аргоном.
Післявоєнний період позначився входженням у перспективну радіоіндустрію. У 1918 році стартувало виробництво перших нідерландських радіоламп, які за рік використовувалися тисячами виробників радіоприймачів по всій Європі. Дослідницька діяльність під час війни перетворила компанію на міжнародного гравця з представництвами на п’яти континентах, включаючи Австралію та Південну Америку. Впровадження власних ліній з виробництва скла, водню та упаковки забезпечило незалежність від постачальників.
Інновації слідували лавиною. У 1927 році Philips запустила радіостанцію, що з’єднала Нідерланди з колоніями. Вже через три роки бренд став світовим лідером у виробництві радіоприймачів. Але найголовніші відкриття були попереду.
Саме Philips представила світові компакт-касету — перший масовий аудіоносій, що змінив галузь звукозапису. Наступними кроками стали CD-диски, DVD та Blu-ray — формати, що визначали розвиток мультимедіа на десятиліття.
У світловій індустрії фірма також залишалася неперевершеною. Philips не лише виробляла лампи — вона формувала ринкові стандарти, хоча й іноді неетичними способами. У 1925 році компанія увійшла до картелю Febus разом із General Electric та іншими гігантами, який запровадив концепцію штучного застарівання, обмеживши термін служби ламп до 1000 годин.
1930-ті принесли культові винаходи в галузі побутової техніки. З’явилась перша електробритва з обертовими ножами та Philips Respirator — пристрій для штучної вентиляції легень. І це лише невелика частина досягнень.
Під час Другої світової керівництву вдалося зберегти ключові активи, перенісши виробництво під управління британського уряду. Незважаючи на окупацію частини територій та вивіз обладнання до Німеччини, заводами керував Фріц Філіпс — син Антона, який не лише підтримував виробництво, але й рятував єврейських працівників, за що пізніше отримав звання Праведника народів світу.
Телевізійна епопея Philips
Телевізійний сегмент став ключовим у розвитку компанії. У 1950-х роках почався випуск телевізорів, що швидко вивели фірму на перші позиції в Європі. Дебютна модель Philips TX з 22-дюймовим чорно-білим екраном підтримувала чотири канали.
До 1980-х років бренд займав близько 40% європейського ринку телевізорів. Постійні інновації включали технології покращення якості зображення, новітні кінескопи з поліпшеною кольоропередачею, системи Digital Natural Motion та Pixel Plus.
1997 рік став революційним — дебют першого доступного плазмового телевізора з 42-дюймовим екраном за $15 000 та розробка технології Pixel Plus. Серія Flat TV з настінним кріпленням задала тренд для всієї галузі.
Проте на початку 2000-х позиції почали слабшати через конкуренцію з азійськими брендами. У 2012 році Philips створив СП із китайською TPV Technologies, передавши їй 70% телевізійного бізнесу. До 2014 року TPV повністю викупила напрямок, отримавши права на використання торгової марки.
Сьогодні телевізори Philips випускаються TPV Technology без участі оригінальної компанії. Philips обмежується отриманням ліцензійних платежів, не беручи участі у розробці чи виробництві.
Перші ознаки кризи
До 1980-х Philips залишалась технологічною імперією. Бренд не лише розробляв нові формати, але й заробляв на ліцензіях їх використання. Здавалося, пануванню немає кінця. Але фундамент почав тріщати… Азійські конкуренти, особливо японські фірми, почали послаблювати позиції концерну. Застаріла європейська виробнича база не могла суперничати з ефективнішими азійськими фабриками через високі витрати на працю.
1981 рік приніс перші за десятиріччя збитки — $2.2 млрд. Для порятунку у 1982 році генеральним директором став Віс Деккер, висунутий Фріцем Філіпсом. За два роки Деккер закрив третину заводів та скоротив штат на 25%. Його стратегія включала альянси з іншими компаніями та інвестиції в перспективні стартапи для зменшення витрат на дослідження.
Важливим кроком стала купівля 25% акцій Grundig у 1984 році для прискорення розробок. У США реорганізували North American Philips, поглинувши Magnavox, Sylvania та Philco.
Стратегічний роздув активів
1990-ті принесли фінансові труднощі. Витрати на НДВКР перевищували доходи від продажів. Кредитне навантаження зростало, відсоткові платежі ставали непомірними.
Неокуповані інвестиції в інновації загрожували стабільності. Потрібні були термінові заходи для зниження витрат або пошуку нових джерел прибутку.
Новий CEO Ян Тіммер запустив програму реструктуризації «Операція Центуріон». Для демонстрації серйозності ситуації керівникам показали фіктивні прес-релізи про банкрутство.
Тіммер діяв жорстко: запровадив нову мотиваційну систему та жорсткі показники ефективності для менеджерів. До кінця 1991 року штат скоротився на 68 000 (22%). Закрили збитковий комп’ютерний підрозділ, перенісши виробництво до Південно-Східної Азії.
Спроби утримати лідерство через інновації провалились. Спільний з Sony та Nintendo проект CD-I зазнав краху, а поява PlayStation у 1994 році остаточно поховала ці плани. Philips часто випереджав час — наприклад, інтегрував інтернет у телевізори ще у 1990-х, але втрачав можливість комерціалізувати розробки.
2000-ті розпочались масштабним відчуженням активів. Виробництво батарейок перейшло до Matsushita, телекомунікаційний підрозділ закрили зі збитком $1.5 млрд. У 2006 році напівпровідниковий бізнес продали, створивши компанію NXP, яка сьогодні коштує вчетверо дорожче за Philips.
Примітні історії ASML та TSMC. ASML, заснована Philips у 1984, сьогодні є найціннішою технологічною компанією Європи ($266 млрд капіталізації). Частка у TSMC, куплена у 1986, сьогодні коштувала б $121 млрд. Але Philips поспіхом позбувся цих активів.
Найболючішим став вихід із телевізійного ринку у 2012 році. СП із TPV Technologies призвело до втрати контролю над виробництвом до 2014 року. Компанія залишилась лише з правами на ліцензійні відрахування.
2016 рік приніс відокремлення світлового підрозділу під назвою Signify. Фінальною крапкою став продаж бізнесу побутової техніки Hillhouse Capital у 2021 за €3.7 млрд.
Чому це трапилось? По-перше, гігантська структура уповільнювала процеси — навіть прості рішення потребували багатоступеневих узгоджень. Багато перспективних ідей реалізовувались із запізненням або взагалі зривались. По-друге, фірма недооцінила азійських конкурентів, вважаючи власну репутацію гарантією успіху. Але корейські та китайські виробники виявилися швидшими та ефективнішими, що знизило рентабельність Philips до критичних показників.
Сучасні реалії Philips
Незважаючи на трансформацію, Royal Philips NV залишається світовим лідером у медичних технологіях. Основна увага спрямована на розробку томографів, рентгенівських систем та ультразвукового обладнання. Компанія спеціалізується на комплексних рішеннях для охорони здоров’я, прагнучи підвищити ефективність лікування. Також фірма зберігає лідерство в категорії товарів для особистого догляду.
Інші категорії продуктів під брендом продовжують існувати: телевізори випускає TPV Technology, побутову техніку — Hillhouse Capital, світлове обладнання — Signify. Проте материнська компанія не бере участі в їх виробництві, залишаючись правонаступником торгівельної марки.
В Україні бренд продовжує роботу, пропонуючи побутову техніку та товари для догляду. Компанія також співпрацює з урядом у відновленні медичної інфраструктури.
Отже, незважаючи на втрату багатьох підрозділів, Royal Philips NV зберігає вплив у світі, концентруючись на медичних інноваціях та підтримуючи лідируючі позиції в сегменті персонального догляду.
Джерело: ukr.media
