Вигнуті телевізори, що дебютували на початку 2010-х, мали стати проривом у домашніх розвагах, пропонуючи враження, наближені до кінотеатрального формату IMAX. Проте вже за кілька років вони майже повністю зникли з ринку. Що призвело до краху цієї технології, яку так активно розкручували світові бренди? Давайте проаналізуємо деталі.
Поява вигнутих телевізорів
Концепція викривлених екранів виникла у кіноіндустрії, де панорамні проєкційні системи забезпечували ефект повного занурення. Технологія IMAX з її масштабними екранами надихнула виробників адаптувати цей підхід для домашнього використання. Важливим кроком стало розповсюдження OLED-дисплеїв на початку 2010-х. Їхня гнучкість, тонкість, насичені чорні тони та висока контрастність дозволили формувати вигнуті поверхні без втрати якості. Паралельно розвивалися викривлені LED-панелі, доступніші за вартістю, але менш адаптивні й вибагливі до системи підсвітки.
На виставці CES 2013 Samsung показав 55-дюймовий OLED-телевізор з кривизною (KN55S9C), анонсуючи «глибину картинки, аналогічну IMAX». Легкий вигин країв екрана до глядача мав розширювати периферійний огляд.
LG представив власний OLED-пристрій (55EA9800) з товщиною екрана всього 4 мм, акцентуючи на відтворенні натуральних кольорів і мінімальних спотвореннях при фронтальному перегляді. Обидва бренди позиціонували моделі як елітні. На презентаціях показували відеоролики з фільмів та спортивних подій, щоб підкреслити ефект присутності.
До 2014 року Samsung і LG розширили лінійку до 78 дюймів, використовуючи OLED та LED. Того року було реалізовано близько 800 тисяч пристроїв, з яких 90% припадало на корейських виробників.
Інші компанії долучилися до тренду: Sony презентувала вигнуті LED-моделі з підтримкою 4K та 3D у 2014-му. Panasonic запустив викривлені LED-телевізори у 2015-му, а також представив OLED-версію TX-65CZ950 на базі панелей LG Display.
Читайте також: "Історія провалу": Чому зникли 3D-телевізори
TCL, Hisense, Sharp та Skyworth також випускали подібні моделі, переважно для азіатського ринку, але їхній вплив був мінімальним.
Пік продажів прийшовся на 2015 рік (1,2 млн одиниць), але вже через рік попит впав на 50%. Користувачі переорієнтувалися на плоскі 4K-пристрої, які були доступнішими та універсальнішими. Sony і Panasonic припинили виробництво у 2016-му, LG – у 2017Mr До 2018-го навіть Samsung обмежив випуск, а до 2021-го технологія повністю зійшла зі сцени.
Що ж спричинило швидкий закат цієї інновації?
Причини провалу вигнутих телевізорів
Попри гучні обіцянки, технологія не стала масовою через низку об'єктивних причин.
Обмежений ефект занурення
Реклама стверджувала, що вигин екрана імітує кінотеатр IMAX, створюючи об'ємний простір. На практиці це працювало лише за ідеальних умов. Пересічні діагоналі 55-65 дюймів були недостатніми для охоплення поля зору на домашній відстані перегляду (2-3 м). Дослідження 2014 року показали, що вигин майже не впливав на сприйняття глибини.
Додаткова проблема – вимога до позиції глядача. Оптимальне сприйняття було можливе лише по центру екрана. При перегляді збоку або у компанії якість погіршувалася: зменшувалася контрастність, викривлювалися кольори (особливо на LED). Користувачі відзначали, що технологія підходила лише для індивідуального використання.
Також вигнуті екрани спотворювали геометрію зображення. Прямі об'єкти (наприклад, спортивне поле або архітектурні лінії) набували нереалістичної кривизни, що особливо відчутно під час ігор або перегляду спортивних змагань. Це суперечило ідеї «природного» кіновраження.
Читайте також: "Історія краху": Чому зникли плазмові телевізори
Нестача спеціалізованого контенту
Аби розкрити потенціал технології, потрібен був контент, оптимізований під вигнуті екрани. Однак переважна більшість медіа створювалася для плоских дисплеїв. Презентаційні ролики Samsung та LG відрізнялися ефектністю, але реальний контент не відповідав їм. Без спеціальних фільмів, ігор чи передач переваги технології залишалися непомітними.
Відсутність єдиних стандартів вигину у виробників унеможливила адаптацію контенту, що остаточно поховало технологію.
Висока вартість та конкуренція
Вигнуті моделі позиціонувалися як преміальні, а їхня ціна суттєво перевищувала звичайні телевізори. Складність виробництва, особливо OLED-панелей з кривизною, збільшувала собівартість.
Паралельно із цим плоскі 4K-телевізори стрімко дешевшали, а впровадження HDR у 2015-му поліпшило яскравість і кольорову гамму. Споживачі обирали універсальність замість неочевидних переваг вигину. Додатковим фактором став скептицизм після провалу 3D-телебачення – покупці не бажали інвестувати в нові «революційні» технології без гарантій успіху.
Практичні недоліки
Вигнуті телевізори викликали проблеми під час експлуатації. Їхнє монтаж на стіну залишав помітні проміжки між екраном і поверхнею, що погіршувало естетику. Необхідність спеціальних кронштейнів збільшувала витрати. На підставці пристрої займали більше простору через глибший корпус.
Додатковим недоліком стали відблиски. Вигнута поверхня сильніше відбивала джерела світла, що заважало перегляду в освітлених кімнатах. Це було критично для LED-моделей із глянсовим покриттям.
Де вигнуті екрани прижилися?
Хоча телевізори з вигином провалилися, технологія знайшла застосування в ігрових моніторах та профільному обладнанні. На відміну від вітальні, монітори використовують на відстані 0,5-1 м, де кривизна створює ефект повного охоплення поля зору. Це ідеально для геймерів або фахівців із графікою та відео.
Додатково, вигин зберігає точність кольорів і контрасту при близькому перегляді, що важливо для дизайнерів. Samsung та LG, переорієнтувавшись на цей ринок, зробили вигнуті екрани стандартом для ігрових лінійок до 2020 року.
Джерело: ukr.media
