Провідні джерела вже окреслюють сучасні виклики як найскладніші після періоду Великої депресії, повідомляє Ukr.Media.
Фахівці з різних держав передбачають збільшення кількості безробітних, погіршення добробуту населення та глобальну економічну рецесію. Незважаючи на те, що цей економічний шторм ще не досяг піку, його вплив уже відчувається світом. Проте історія знає багато інших масштабних потрясінь, про які ми розповімо далі.
Кредитний колапс 1772 року
Напередодні 1772 року Британія панувала над численними колоніями, включно з 13 північноамериканськими, які незабаром проголосили незалежність, утворивши США. Лондон того часу був фінансовим серцем світу. Надходження багатств з колоній стимулювало активне кредитування, але 8 червня 1772 року світ охопила перша міжнародна фінансова катастрофа. Причиною став вчинок Олександра Фордіса, партнера банківської спілки Ніл, Джеймс, Фордіс і Даун, який втратив 300 тисяч фунтів на акціях Ост-Індійської компанії та втік до Франції, уникаючи боргових зобов’язань.
Новина швидко розлетілася завдяки розквіту преси, спричинивши масову паніку серед вкладників. Натовпи людей вимагали повернення коштів, що призвело до краху кредитної системи, заснованої на довірі. До кінця місяця двадцять ключових банків припинили роботу, а решта опинилися на межі банкрутства.
Як відзначали сучасники, подія завдала найбільшої шкоди торгівлі та фінансовим інституціям за останні 50 років. Втрати зачепили не лише Британію, а й Нідерланди, Швецію та інші європейські держави.
Історики також пов’язують цей кризовий період із Бостонським чаюванням та подальшими заворушеннями в колоніях, які стали передвісником війни за незалежність США.
Велика депресія
Цей період залишився в пам’яті західного світу як час масштабного економічного краху, який оминув лише соціалістичні країни. Почавшись з обвалу на Уолл-стріт у 1929 році, депресія тривала десятиліття і завершилася лише із початком Другої світової. Найгостріша фаза припала на 1929–1933 роки, коли безробіття в США наблизилося до 25%, а в окремих країнах — до 33%.
Президент Герберт Гувер ще за два роки до краху попереджав про «спекулятивну манію» на ринку, де ціни акцій втратили зв’язок із реальністю. Ситуація досягла кульмінації під час «чорного вівторка» та «чорного четверга», коли капіталізація компаній впала на мільярди доларів. Паніку поглибив протекціонізм США, зокрема 40-відсоткове мито на європейський імпорт.
Наслідки були катастрофічними: мільйони смертей від голоду, зниження світового ВВП на 10%, банківська криза в Німеччині 1931 року та прихід до влади нацистів у 1933 році.
Нафтовий перетин 1980-х
Після ембарго ОПЕК 1973 року та Іранської революції 1979-го ціни на нафту різко зросли, що спричинило енергетичні інновації та зменшення попиту. До 1986 року вартість барелю впала з $35 до $10 через перенасичення ринку та економічну стагнацію Заходу.
Хоча західні країни виграли від дешевих енергоносіїв, експортери на кшталт Мексики, СРСР та країн ОПЕК зазнали важких втрат. Криза сприяла конфліктам на Близькому Сході, зокрема вторгненню Іраку в Кувейт, та стала однією з причин розпаду Радянського Союзу через залежність від експорту нафти.
Азійська фінансова буря
У 1990-х «азіатські тигри» зазнали інвестиційного буму, проте надмірні борги та спекулятивні капітали призвели до колапсу. У 1997 році Таїланд відмовився підтримувати фіксований курс бата, що запустило ланцюгову реакцію: падіння валют, банкрутства корпорацій, народні протести.
Криза сприяла проголошенню незалежності Східного Тимору, вплинула на російську економіку 1998 року та залишила тривалі наслідки для регіону.
Світова криза 2007–2008 років
Початок було покладено іпотечним крахом у США, де банки кредитували ненадійних позичальників. Лопнувши, «іпотечна бульбашка» зруйнувала Lehman Brothers, Merrill Lynch та інші гіганти, спровокувавши світову рецесію.
До 2009 року кількість безробітних досягла 199 млн, зросли соціальні нерівності, а економіки світу так і не відновили докризових темпів зростання. На думку МВФ, наслідки кризи відчуваються й сьогодні.
Джерело: ukr.media
