Шляхи Рибчинського та Єрмака розійшлися ще до початку його політичної кар'єри.
Український поет і композитор Євген Рибчинський, син блискучого Юрія Рибчинського, дав цікаве та відверте інтерв'ю журналістці Наталії Балюк. Під час нього він порушив багато цікавих та глибоких тем, а також розповів про деякі моменти з бурхливих 1990-х-2000-х років. Наприклад, як вони відбирали гроші у бандитів.
Питання стосувалося авторського права , яке тривалий час не було повністю захищене, а встановлені норми не працювали належним чином. Тому автори здебільшого не отримували тих коштів, які мали. А юристи не дуже хотіли займатися цим питанням. Незважаючи на такі настрої, Андрій Єрмак вирішив зайнятися авторським правом. На той час він працював у юридичній фірмі «Проксен», яка на той час була найбільшою в Києві та Україні загалом.
«Це дуже потужний правовий механізм, який спрацював і для політики. Але Єрмак, якому там було 22 роки, відповідав за авторське право. Жоден з юристів не цікавився авторським правом, бо там немає ні грошей, ні особливого інтересу, держава це не контролює. Андрій виявив просто неймовірний інтерес», – сказав Рибчинський.
Євген Рибчинський з батьком Юрієм Євгеновичем.
Бачачи таку активність та наполегливість Єрмака, Євген Юрійович вирішив запросити його працювати до себе. Але той відмовився, наголосивши, що має намір створити власну компанію. Рибчинський підтримав його в цій справі та став одним із перших клієнтів. Навіть питання з Е.Л. Кравчуком, коли той пішов працювати самостійно та звернувся до бандитів, було вирішено Єрмаком. І, що дивно, дуже успішно.
«Міжнародна юридична фірма. Він її очолював, ми працювали з його людьми до кінця 90-х. Коли ми розійшлися з Е. Л. Кравчуком, він пішов до бандитів. Він би ніколи не пішов з музичної біржі, але звернувся до бандитського угруповання. Тож вони прийшли до нас, щоб відбитися від нього. Але ми погодилися», – пояснив Рибчинський.
Євген Юрійович додав, що вів переговори з бандитами, але Єрмак надавав юридичну підтримку. І завдяки професіоналізму та юридичній грамотності Андрія Єрмака вдалося отримати кошти від цієї ОЗУ (організованої злочинної групи). Пізніше вони повідомили Рибчинському, що першими отримали ці кошти. Композитор наголосив, що це сталося завдяки його волі та професіоналізму Єрмака як юриста .
Е. Л. Кравчук звернувся до бандитів, коли пішов від Рибчинського.
Незважаючи на тісні робочі та особисті зв'язки, з часом шляхи Рибчинського та Єрмака розійшлися. І це сталося на початку 2000-х років. Це не було наслідком конфлікту чи якогось непорозуміння. Це були просто робочі моменти.
«Я закінчив шоу-бізнес у 2000 році. Я відкрив радіо «Ностальжі». На той час я вже продав ліцензію на «Наше радіо». У мене були зовсім інші плани. Я хотів створити, так би мовити, медіахолдинг», – підсумував відомий композитор.
Завдяки Андрію Єрмаку нам вдалося отримати кошти навіть від організованих злочинних угруповань.
За словами Рибчинського, наступна зустріч відбулася майже через 18 років. Десь на початку 2018 року. Тобто, за рік до виборів. Саме Євген Юрійович познайомив його з впливовими бізнесменами та відомими людьми в Україні. Єрмак надавав їм юридичну підтримку. І, що дуже здивувало Рибчинського, він ставив багато політичних запитань. Хоча він жодним чином не натякав, що хоче змінити професію.
«Він ставив багато політичних питань, а потім був депутатом. Думаю, чому він так цікавиться? Він ніколи не виявляв своєї причетності до жодного політичного проекту, ні словом, ні духом. Дружніх стосунків ніколи не було, але працівники були дуже близькі. Ми були максимально близькі на роботі, бо треба довіряти адвокату. Тому він знав усі деталі наших сімейних справ, і так далі, і так далі. І в принципі, я не можу сказати, що він нас хоч раз підвів», – наголосив Рибчинський.
Однак, коли, за словами Євгена Юрійовича, робочі стосунки зникли, спілкування зійшло нанівець. Навіть коли Єрмак став керівником Офісу президента, їх не відновили. Єдиний контакт був, коли співачка Руслана знову порушила питання авторських прав. Тоді Єрмак зателефонував Рибчинському з проханням про пояснення, але той відповів, що це все одно не вирішиться. Бо те, що просить Руслана, вимагає цілого комплексу дій, за які Парламент просто не проголосує. Бо це початок впровадження фіскального закону, а його впровадження є прецедентом.
