Гітарист гурту Dial Валя Лещинський згадав, як заробив 10 000 доларів за два тижні.
Співзасновник та гітарист Ziferblat Валя Лещинський назвав артиста, який гідний представити Україну на Євробаченні наступного року. Він також поділився тим, як змінилося його фінансове становище після цього конкурсу та як вони з братом швидко заробили купу грошей на масках під час COVID. Про все це він розповів у подкасті «It Sounds!».
Фанати притягнули нас на Євробачення
Ми потрапили на Євробачення завдяки фанатам.
За словами Валі Лещинського, на наступний Національний відбір на Євробачення є один явний фаворит. Але цьому артисту, як і будь-якому іншому учаснику цього конкурсу, потрібно буде наполегливо працювати над створенням фанатської бази, адже саме вони вирішують долю артиста в цьому шоу.
«Мені не дуже сподобалася пісня Хаята перед Нацвідбором. Але коли я почув її наживо, побачив, як він рухався – це був готовий номер. Я вважаю, що Хаят міг би представляти Україну наступного року. З тією роботою, яка була зроблена за цей час, Хаят мені здається найперспективнішим. Знову ж таки, він переможець за балами журі (Національного відбору на Євробачення 2025. – Ред.).»
«Крім того, фанатська база дуже важлива в нашому національному відборі. Вона допомагає багато в чому. Саме наша фанатська база частково допомогла нам пройти на Євробачення», – сказав артист.
Музикант також вважає, що час змінити формат Національного відбору, і його брат, який є вокалістом гурту, підтримує його в цьому.
«Даня взагалі вважає, що ми повинні робити це як в Італії. У них немає шоу, а фестиваль у Сан-Ремо, де обирають артиста, який поїде на Євробачення. Це приз глядацьких симпатій.
Було б добре , якби це було як «Червона рута» , куди люди приходять подивитися на артистів, і як бонус хтось отримує приз глядацьких симпатій. А це дає подвійний бонус. Це фестиваль, на який кожен хоче потрапити та виступити. Там багато глядачів, бо це національна подія. Те саме роблять і в Албанії. Я б відродила деякі наші старі фестивалі таким чином», – каже Валя.
Ведучий подкасту запитав, чи є життя після Євробачення? Чи вдалося хлопцям збільшити свої гонорари чи збільшити кількість концертів після цього? Зазвичай українські артисти, які потрапляють до десятки найкращих, саме так і роблять.
«Це не таке складне питання, як чи є життя після смерті? Звичайно, життя є, але воно може приймати різні форми. Для мене Євробачення — це не відправна точка. Воно було і буде. Просто гарна подія, яка трохи більш значуща.
«Так, є переваги. Але є певна сума грошей, яку нам все ще потрібно заплатити за Євробачення . Ми ще її підраховуємо, але це не критично», – запевняє він.
Коли я дивився Євробачення раніше, я не бачив себе на цьому конкурсі.
Продаючи маски, я працював з 7 ранку до 12 ночі.
Щоб вкласти гроші у своє просування, хлопці з гурту Циферблат відкрили власний бізнес і почали продавати дитячі речі. Але бізнес не пішов. А потім почався COVID, який дав хлопцям можливість заробити на своєму найдорожчому музичному відео.
«У рік, коли був COVID, ми з братом намагалися запустити дитячий магазин в інтернеті. Але не склалося. А потім Даня каже мені, а він не зовсім підприємець: «Масок немає. Давайте їх продамо». Я не повірив, але ми виставили їх на продаж – маски з різними малюнками для дітей. Це пройшло так добре, що аж страшно стало. Перший місяць я вставав о 7 ранку, лягав спати близько 12 ночі, але за два тижні ми заробили близько 10 тисяч доларів» .
Ми могли б його більше розвинути. Я розумію, що ціни були неадекватні . Їх забирали по 130-150 гривень, хоча їхня справедлива ціна – 30 гривень. Ми купували їх на якомусь заводі в Білій Церкві по 20 гривень за штуку.
«Я досі шкодую, що ми не масштабували це. Бо в якийсь момент до мене почали звертатися люди, яким потрібно 200 тисяч на якесь виробництво. Але я розумів, що нам доведеться вкладати гроші, і боявся, що вони можуть прогоріти», – згадує музикант.
