Знаменитій акторці було 87 років.
Видатна італійська театральна та кіноактриса Клаудія Кардинале померла у віці 87 років. Останні хвилини свого життя, яке обірвалося 23 вересня, вона провела у власному будинку під Парижем, в оточенні дітей. Кардинале запам'яталася як сильна та волелюбна жінка з хрипким голосом, неймовірною харизмою та талантом.
Клаудія Кардинале була однією з найкрасивіших та найуспішніших акторок усіх часів. Вона знялася у понад 150 фільмах та працювала з найвідомішими режисерами світу, такими як Федеріко Фелліні, Лукіно Вісконті та Серджіо Леоне. Її називають гламурним символом повоєнного італійського кіно, пише The Guardian.
Кардинале був призначений послом доброї волі ЮНЕСКО.
Кардинале народилася в Тунісі в родині сицилійського походження, а зі світом кіно познайомилася в 1957 році після перемоги в конкурсі краси. Тоді красива та харизматична Клаудія отримала поїздку на Венеціанський кінофестиваль , де її помітили режисери та продюсери та запропонували їй перші ролі. Оскільки вона розмовляла сицилійським діалектом, її голос був озвучений у перших фільмах.
Початок кар'єри молодої акторки ускладнювався вагітністю. У 1958 році вона народила сина Патріка в Лондоні та довго представляла його як молодшого брата, щоб уникнути подальших питань. Пізніше Кардинале зізналася, що стала жертвою домашнього насильства.
Актриса була однією з найкрасивіших представниць кіноіндустрії.
Клаудія Кардинале здобула міжнародну славу в 1963 році після виходу фільмів Федеріко Фелліні «8 1/2» та «Леопард» Лукіно Вісконті. Актриса згадувала, що їй було досить важко зніматися у двох фільмах одночасно, оскільки характери персонажів були різними. Для своїх ролей їй доводилося носити різні кольори волосся.
Популярність відкрила Кардинале двері до Голлівуду. У 1968 році вона знялася в комедійних фільмах «Рожева пантера» Блейка Едвардса та «Одного разу на Дикому Заході» Серджіо Леоне. Однак у 1970-х роках її кар'єра пішла на спад . Це сталося після розлучення з кінопродюсером Франко Крістальді. У той час акторка будувала нові стосунки з режисером Паскуале Сквітьєрі, а її колишній чоловік закликав колег не брати Кардинале в нові роботи.
Саме через це Лукіно Вісконті відмовився взяти її на роль у своєму останньому фільмі «Невинна», який вийшов у 1976 році. Актриса описала цей момент як «дуже делікатний», оскільки не вистачало коштів. Тоді на допомогу прийшов Франко Дзеффіреллі , запросивши її до телевізійного міні-серіалу «Ісус з Назарету». Картина поклала початок співпраці з іншими європейськими режисерами, а саме Вернером Герцогом та Марко Беллоккьо.
Кардинале з'явилася у понад 150 картинах за своє життя.
Кардинале мала імідж сильної та незалежної акторки та жінки. Вона навіть одного разу порушила протокол Ватикану, з'явившись у міні-спідниці на зустрічі з Папою Павлом VI. Вона продовжувала зніматися у фільмах різними європейськими мовами до кінця свого життя, з'явившись у швейцарському телесеріалі «Бик» у 2020 році.
«Я прожила понад 150 життів – повії, святої, романтики, жінки всіх мастей – і це чудово, що маю можливість змінити себе. Я працювала з найвидатнішими режисерами. Вони дали мені все», – сказала Кардинале.
У 2000 році акторку було призначено послом доброї волі ЮНЕСКО, а в 2002 році їй було вручено премію за життєві досягнення на Берлінському кінофестивалі.
