Артем Пивоваров пригадав, як ресторан трансформували у стадіон.
Знаменитий виконавець Артем Пивоваров розповів, на яких незвичайних корпоративних заходах йому трапляється виступати. Одного разу затята шанувальниця, відзначаючи свій день народження, ледь не померла. А на іншому святі діти кололи одне одного іграшковими ножами. Про це Артем повідомив у проєкті Андрія Бєднякова “Де брехня?”
Сувора відплата за викрадених пінгвінів
Пивоваров зауважив, що у дитинстві він був дуже злопам’ятним, і якщо хтось завдавав йому кривду, то він мстився повною мірою. Однак Бєдняков, коли почув, яким саме чином співак помстився за поцуплені у нього в дитинстві іграшки, визнав, що хоча це було жорстоко, але справедливо. А далі додав, що за подібний вчинок можна було лиходія покарати ще суворіше.
“Якось у дитинстві ми бавилися з дітьми по сусідству на ігровому майданчику. У мене тоді була чимала збірка “кіндерів” – буквально всі. Я тоді виніс надвір гратися колекцію пінгвінів. Мати таке тоді було дуже престижно.
Згодом, у нас так було прийнято, ми залишаємо іграшки, йдемо додому обідати і повертаємося знову гратися. Повертаюся, а частини моєї колекції немає. Я почав усіх розпитувати, але всі відповіли, що нічого не знають. І згодом я дізнаюся, що це Дімон. Я точно знав, що це він. А він мешкав через паркан”, – згадує Пивоваров.
Артем для себе усвідомив, що навряд чи зможе повернути собі іграшки. Навіть якщо він поб’є хлопця це не допоможе йому. Спершу він бажав мирно розв’язати ситуацію, але таємно. Через це він почав часто без попередження приходити до сусіда в гості – сподівався несподівано застати Дімона з вкраденими пінгвінами. А коли збагнув, що цей план не працює, розробив інший.
“Операція була тривалою, а називалася вона – “Сеча”. У нашому дитинстві було чудове ситро “Ропі”. Дімон дуже його полюбляв. Тому я, як тільки бачив Дімона, одразу відкривав ситро і ходив по двору та пив “Ропі”, щоб він бачив. А коли напій закінчився і мені захотілося до вбиральні, я пішов і налив у пляшку чистий натурпродукт. Потім вийшов і знову ходжу із ситро. А потім кажу: “Дімон, хочеш “Ропі”?” Звісно він захотів. Потім взяв, почав пити і каже: “Щось кислувате”.
Після цього він пішов до своєї бабусі і запропонував напій їй. Бабуся його спробувала, а потім дивиться на мене і починає висловлювати слова, деякі з яких я почув вперше. Потім вона зайшла до нас, взяла мене за барки та повела мене до мами і розповіла, що за напій я зробив.
Моя мама найкраща жінка, насварила мене при них, а коли вони вийшли спитала: “Тьома, ти справді туди напісяв?” А я кажу: “Мамо, немає пінгвінів”. “Ті, що дядько Іван подарував? Ну ти і телепень”, – сказала вона.
Вона мене не била, не лаяла – просто посміялася. Нещодавно ми згадували цю історію, і ми разом посміялися”, – ділиться Пивоваров.
Вже у дитинстві Артем організовував концерти своїм рідним.
Корпоратив ледь не закінчився кончиною фанатки
Артем також розповів про два дуже незвичних корпоративи, на яких він виступав. У першому випадку його запросили на святкування іменин шанувальниці, якій виповнювалося 83 роки. Але комічність ситуації полягає не тільки або не лише в цьому. Чи то замовник не дуже розумів, що робить, чи просто хотів зробити свято дуже вражаючим. Він замовив гурт з таким технічним забезпеченням, наче виступ відбуватиметься на стадіоні.
“Ми приїхали кудись під Вінницю. Я знав, що ця вечірка розрахована на десятьох людей. Тому дуже дивувався, що технічне оснащення цього виступу було таке, наче ми виступатимемо на Atlas Weekend – сила-силенна колонок, апаратури та повний склад гурту. Мій технічний директор сказав, що замовники побажали full. Виявилося, що цей подарунок моїй фанатці зробив її онук. А їй виповнюється 83 роки.
Ми заходимо до цього ресторану і бачимо, що наша сцена та апаратура займає десь 70 відсотків зали. І ось починається святкування, ми виходимо на сцену і бачимо, що стіл стоїть не десь там у куточку, а прямо перед сценою. Можливо людина хотіла бачити мене просто впритул. За столом нашого віку сиділи тільки цей онук та його дружина. Всі інші, це приятелі цієї жіночки.
Коли ми почали грати, я помітив, що вираз їхніх облич докорінно змінився, бо було реально гучно. Вони встали і почали відходити до стіни і затамувавши подих та трішечки підтанцьовуючи, залишились там. А згодом онук підійшов до мого звукорежисера і каже, що вона зараз відкине копита. Тоді ми максимально зменшили рівень звуку, відключили колонки, я співав так тихо, як ніколи, а музиканти так само як і я.
Після виступу ми поспілкувалися з нею і виявилося, що вона справжня фанатка, дивиться всі мої кліпи та інтерв’ю”, – каже Артем.
Не менш дивний корпоратив був у Артема, коли його замовили на дитяче свято. Дивина полягала не в тому, що це діти, а в тому, як прикрасили свято.
“Було таке, що я виступав на корпоративі для дітей. Стилістично та візуально він був оформлений під “Гру в кальмара”. Тоді вийшов тільки перший сезон цього серіалу. Хостес та персонал були в цих рожевих костюмах. Все приміщення було оформлено так само, як у серіалі. Навіть ця велика лялька висіла там. Все виглядало дуже дорого. І ось ми виступаємо, в залі тільки діти – десь сотня. Ми співаємо, а вони один одного тикають бутафорськими ножами”, – згадує співак.
