Калантай знімалася разом із Зеленським у серіалі «Слуга народу».
Відомий український актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Сергій Калантай, який найчастіше грає іноземців у нашому кіно та знімався разом із Зеленським у серіалі «Слуга народу», зізнався, з яким проханням до нього постійно звертаються знайомі. Він також пояснив, чому театральні викладачі та режисери мають відходити від традиційної системи Станіславського. Про це він розповів в інтерв'ю проекту «Деталі. Головне».
Перехід від російської драматургії до світової драматургії
Досі є українські актори та викладачі, які вважають, що українському театральному світу не вистачить Чехова чи Достоєвського. Сергій Калантай каже, що зараз навіть діє заборона на систему підготовки акторів.
« У театральних вузах існує нерозголошена інструкція не спиратися на систему Станіславського. Не звертатися до витоків старої радянської та російської школи. Ми прибрали всю драматургію, на якій базувалося навчання. Хоча ми не можемо замінити все Шекспіром, Стріндбергом та Ібсеном. Це дуже складно. Нам бракує знань західної драматургії.»
Моя донька повертається з Лондона і питає: «Хіба ти не знаєш цієї п’єси?» Я кажу: «Ні».
«Дасть Бог, щоб наші театри зараз подорожували, гастролювали та спілкувалися із західними режисерами, які приносять свої ідеї та драматургію – скандинавську, німецьку, англійську. Таку, якою наповнена світова театральна класика», – каже Сергій Калантай, який зараз викладає у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
Нам бракує знань про західну драматургію.
Зникли два племінники
Актор зіграв голову МВФ у популярному телесеріалі «Слуга народу», де він потиснув руку майбутньому президенту Володимиру Зеленському. Побачивши це, багато друзів та родичів актора просто вимагали, щоб Калантай звернувся безпосередньо до президента зі своєю проблемою.
« Є люди, які просять мене зателефонувати президенту, з яким ми знімаємо, і запитати: «Де їхній син?» – бо він зник. І ти не можеш пояснити, що у тебе немає зв’язку і ти на тому ж рівні, що й вони. Але люди не вірять. Вони знають кіно та свої ілюзії. Вони також живуть у своїй власній бульбашці. Тому ти намагаєшся уникати свого розголосу та вийти з неї».
«Двоє моїх племінників зникли безвісти. Вони сини мого брата. Тому мені важко говорити про обов’язок», – ділиться актор.
Калантаю зараз 61 рік. На початку повномасштабного вторгнення він намагався записатися до Ольстерської революційної армії, але його паспорт виявився проблемою.
«У лютому-на початку березня я приїхав до військового округу. Але є одне невелике «але». У мене постійне місце проживання в Німеччині. Коли забрали паспорт, сказали: «Дідусю». За віком я справді дідусь. І до того ж, «ваші документи не українські». І на підставі цих документів вони не могли не видати мені зброю, не зарахувати мене до лав. Це була моя єдина спроба».
Потім ми каталися на велосипедах і шукали цілі для бомбардувань. Пам'ятаю, що тоді ще не вистачало сигарет, і ми їздили через села , незважаючи на те, що були блокпости. Вони мене впізнали і пропустили, а ми купили ці сигарети та рознесли їх солдатам і людям», – згадує Калантай.
