Під час повномасштабної агресії Оксана Муха не припиняє давати концерти для українських воїнів
Виконавиця Оксана Муха, знана широкому загалу як переможниця “Голосу Країни” у 2019 році, на зорі повномасштабного вторгнення дізналася про свій діагноз – онкологічне захворювання. З цієї причини вона наразі проживає між двома державами: в Італії проходить курс лікування, в той час як в Україні залишається вся її рідня. В інтерв’ю на YouTube-каналі SLAWA LIFE вона щиро поділилася роздумами про те, як сильно нині розділені українці, між тими, хто покинув країну, та тими, хто залишився в Україні. Це вже майже дві окремі нації.
Проживаю у складному роздвоєнні
Оксана Муха намагається донести українську культуру до біженців, але поки що без особливого успіху.
За словами Оксани Мухи, яка лікується у Римі, українці, котрі емігрували з України, чітко поділяються там на тих, хто влаштувався там ще до початку повномасштабного вторгнення, і на біженців, які мешкають там з 2022 року. Останні, попри ситуацію та отриману підтримку, зовсім не беруть участі у політичному житті – вони не відвідують мітинги і живуть своїм життям, не намагаючись привернути увагу європейців до проблем в Україні. Але й ті, хто виїхав на заробітки раніше, не набагато кращі.
“Живу, як і переважна більшість українців, у складному роздвоєнні. Там, у Римі, лікарі. Тут родина і необхідно все встигнути. В Італії частіше спілкуюся з тими, хто виїхав раніше, через заробітки. Це особи, які вирішили, що хочуть жити там. І, власне, більшість тих осіб, з якими я підтримую зв’язок, вони багато працюють, але не для підтримки України.
За весь цей час я не зустріла нікого з новоприбулих. Тобто я змушена констатувати, що більшість людей, які прибули та отримали підтримку, вони не є настільки активними. Вони дають собі раду та намагаються вижити, збудувати те, що вони можуть збудувати в новій країні, розпочинаючи все з початку”, – ділиться Оксана.
Артистка зізнається, що їй дуже гірко усвідомлювати, що люди, яким вона допомагала в Італії, навіть у своєму скрутному стані, охоче цим користуються, але зворотньої реакції від них немає. У них присутнє лише відчуття, що їм усі зобов’язані.
“Мені сумно визнавати, принаймні я кажу про Рим, що більшість біженців, яким привозили допомогу, мають триразове харчування та готель. Вони навіть не приходили на звичайний мітинг, щоб нагадати місту, що в нас є проблема в Україні, що в нас війна, що в нас біда. Це якось було віддалено від них, тобто вони цим не цікавилися”, – говорить Муха.
Щоб перейти на українську, потрібно мати внутрішній стержень
Вона також торкнулася мовного питання. За її словами, місця скупчення біженців – це зовсім не та спільнота, де намагаються підтримувати українські звичаї. Значна частина з них продовжує спілкуватися російською. Особливо ті, хто виїхав з України у 2022 році. І передумов та бажання, завдяки яким вони це зроблять, не простежується.
“Завжди є ті самі люди, які роками працюють, які роками тікали від війни, вони говорять, що вони підтримують Україну, але продовжують далі спілкуватися російською, оскільки в Італії точно значно складніше перейти на українську. Якщо вони виїхали сім’єю і в колі сім’ї спілкуються і не мають друзів, то вони мову не змінять. Якщо вони перебувають в середовищі українців, які спілкуються українською, тоді в них є шанс. Знаєте, людині часто важко навіть трохи якісь вправи поробити, зайнятися спортом, подбати про своє тіло. Це є складно. А змінити мову, це потрібно мати внутрішній стержень”, – переконана Оксана.
