Юлія Буйновська ніколи навіть не мріяла стати акторкою і лише нещодавно подолала невпевненість у собі.
Актриса Юлія Буйновська, яка відома своїми ролями в серіалах «Кріпосна», «Пара слідчих» і зіграє одну з головних ролей у новому сезоні «Будинку щастя», розповіла про свого батька, який був важко поранений на фронті. А також про свої психологічні проблеми, які переслідують її з дитинства. Усім цим вона поділилася в інтерв'ю «Korotko pro».
Його ногу повністю зібрали заново, частина за частиною.
За словами акторки, її батько зараз проходить тривалу реабілітацію після важкого поранення на фронті. Його ногу зводили по частинах, але після складної операції все ще далеко не закінчено. Навіть коли він буде фізично здоровий, виникне нова проблема – працевлаштування.
« У мого батька інвалідність другої групи. Реабілітація – це дуже тривалий процес. Найсумніше, що він більше не буде здоровою людиною. Він звертається до психіатра, і знову почалися проблеми зі здоров’ям. Йому повністю з’єднали ногу частинами. Тепер у нього починають німіти пальці».
Головна проблема також полягає в тому, що, на жаль, країна не придумала професій для людей, які стали інвалідами після війни . Татові майже неможливо знайти роботу. Це дуже сумно», – каже Буйновська.
Ситуація з батьком посилила співчуття Юлії до інших ветеранів, яких вона випадково зустрічає в місті. Актриса пропонує допомогу незнайомцям, і вони іноді плачуть від несподіванки.
«Сиджу в кафе – і заходить гарний молодий чоловік з котом. Він був легко одягнений, а на вулиці було холодно. Він просто зайшов погодувати кота в теплі. Я якось одразу зрозуміла, що це солдат. Я підійшла до нього, запитала, чи можу я його чимось пригостити. Він подякував і розплакався. Ми почали говорити про те, що з ним сталося на війні, як він зараз живе. Я дуже намагалася не плакати й самій. Мені боляче, бо я бачу, як боляче моєму татові, я бачу його в цих хлопцях.
А нещодавно я спостерігала за чоловіком, він теж ветеран війни. Здається, у нього був струс мозку. І зараз він трохи не в собі. Хоча він може нормально спілкуватися. Але періодично йому десь щось здається, він щось кричить, щось розповідає, а потім іде далі. Боляче, що ця людина більше нікому не потрібна. Це неможливо», – згадує акторка.
Буйновський з дитинства страждав на синдром дефіциту уваги та гіперактивності.
Мати-психолог не могла лікувати доньку
Сама Юлія також не в порядку психічного здоров'я. А навчання в театральному інституті лише посилило її проблему.
«Я не дуже люблю про це говорити, але поділюся своїм. Не так давно мені поставили діагноз СДУГ – синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Виявляється, що він у мене з дитинства, тобто я мала схильність до депресивних розладів з дитинства. Моє здоров’я погіршилося, коли я вступила до університету , бо були свої злети, падіння та проблеми. І в якийсь момент стало дуже важко з цим жити. Я шість років шукала свого лікаря, поки не знайшла. Тому останні півтора року, що я живу, я чудово контролюю свої емоції, своє життя і ясно мислю. Коли ти при здоровому глузді та в ясному розумі, ти можеш бачити об’єктивні речі», – каже Буйновська.
Цікавий момент полягає в тому, що мати акторки – психолог, але лікарі такого типу не можуть лікувати своїх близьких, не кажучи вже про доньку.
« Мені було 18 років, коли мені поставили діагноз депресія. І це був ще й підліток, я був досить агресивним, я казав, що вона (моя мама – прим. ред.) нічого не розуміє.
Я прочитав багато книжок, намагався сам вийти з цього стану. Але, на жаль, так не виходить. Мама намагалася непомітно дати мені пораду , підсунути якусь інформацію. А я втік після першої секунди розмови.
«Вона відвела мене до спеціаліста. І я не заперечувала. Вони просто мені не підходили багато років», – каже Юлія.
