Акціонери українських банків не мають правових інструментів для захисту свого бізнесу через необмежені повноваження НБУ та ФГВФО. Верховний Суд закрив справу банку «Конкорд», скасувавши рішення судів нижчої інстанції.
В Україні влада Національного банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб штучно абсолютизована, і це ганебна практика. Така ситуація призводить до того, що акціонери банків не мають правових інструментів для захисту свого бізнесу. Таку думку висловив політолог Сергій Шабовта в ексклюзивному коментарі УНН .
Практика необмежених можливостей НБУ та ФГВФО у позовах проти банків є справді ганебною. Також ганебно, що неможливо захистити свої права в судах.
– зазначив Шабовта.
За його словами, сьогодні в Україні склалася ситуація, коли акціонери банків фактично позбавлені правових інструментів для захисту свого бізнесу. Він додав, що в Україні немає конкретного статуту, закріпленого зокрема в банківському секторі. «Сьогодні є багато банків, які виживають зі 100% іноземним капіталом. Але при всьому цьому законодавство, система законів штучно абсолютизувала владу Національного банку», – пояснив Шабовта.
Він нагадав, що Національний банк за останні роки кілька разів змінював керівників, але ці люди, за його словами, не були незалежними спеціалістами.
Чого можна очікувати від установи, яка змінила купу керівників, і це були не банківські експерти, а люди, віддані системі та правлячим кланам. Тобто, вони раніше залежали від впливу влади, від її бажань. І саме тому ми бачили банкрутства банків, і вихід банків з ринку, знищення банків
– зазначив експерт.
Водночас, за словами Шабовти, капітали юридичних осіб, які зберігали свої гроші в різних приватних банках, наразі в Україні повністю незахищені. «Депозити юридичних осіб просто вмирають, їх крадуть, їх розтягують, і ніхто не може це пояснити. Ну, ми повертаємося до того, що значною мірою держава, скажімо так, сама по собі має імітаційний та умовний характер. Вона не виконує тих функцій, які повинна виконувати потужна держава», – сказав Шабовта.
Додамо
Колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 30 липня 2025 року закрила провадження у спорі між Конкорд Банком та Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Раніше суди першої та апеляційної інстанцій визнали рішення НБУ про виведення банку з ринку незаконним, але Верховний Суд скасував ці рішення, навіть не розглянувши справу по суті.
У своїй постанові колегія прямо зазначила, що жоден суд в Україні не уповноважений розглядати позови акціонерів банків, що ліквідуються, щодо неправомірних дій чи рішень Національного банку України.
У цій постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав правовий висновок про те, що відповідно до специфіки правового регулювання спірних правовідносин, позови колишнього акціонера неплатоспроможного банку (у цьому випадку ліквідованого банку) не підлягають розгляду ні в адміністративному, ні в господарському судочинстві, та, виходячи зі суб'єктивного складу учасників правовідносин, не підлягають юрисдикції цивільного суду. Тобто, такі позови не підлягають розгляду жодним судом.
– зазначила колегія суддів.
Таким чином, Верховний Суд не оцінював рішення судів попередніх інстанцій та не визнав їх незаконними чи необґрунтованими. Співзасновниця Конкорд Банку Олена Сосєдка вважає рішення суду упередженим, за її словами, акціонери були позбавлені своїх конституційних прав на захист.
Ми вам нагадаємо
Незважаючи на війну в Україні, процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. У 2023 році вперше в Україні ліквідації та позбавленню ліцензій підлягали не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – це банк «Конкорд». Як зазначила співзасновниця банку Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку фінансова установа мала достатньо високоліквідних активів, щоб здійснити всі необхідні платежі за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку суворо регламентований законодавством і загалом може тривати до трьох років.
