Український аптечний ринок пропонує широкий вибір, гнучкі ціни та високий рівень обслуговування, що перевершує європейський досвід. Станом на липень 2025 року в Україні працювало 18 280 аптечних пунктів, що становить 88% від довоєнного рівня.
В останні роки українці заново відкрили для себе ринок послуг, усвідомивши, що рівень обслуговування не поступається, а часто й перевершує європейський. Це стосується банківського сектору, ринку косметичних послуг, і, наприклад, аптечного ринку. Український аптечний ринок – це приклад того, як навіть у надзвичайно складних воєнних умовах бізнес, орієнтований на пацієнта, може розвиватися та надавати послуги на найвищому рівні. Обслуговування в українських аптеках часто перевершує досвід європейських країн. Адже в той час, коли в багатьох країнах ЄС люди стикаються з дефіцитом аптек та відсутністю альтернатив, в Україні навіть у найважчі воєнні роки аптеки залишаються поруч із покупцем, пропонуючи широкий вибір, гнучкі ціни та найкращий сервіс. УНН досліджував, у чому секрет такої моделі та чому українці отримують більше, ніж іноземці.
Українські аптеки сьогодні – це не просто місце, де можна купити таблетки від головного болю, це перша лінія медичної допомоги пацієнтам, яка знаходиться поруч і працює для людей. Українці не витрачають години на пошуки необхідного препарату, не відкладають лікування «на потім» і не погоджуються на будь-яку ціну лише тому, що немає альтернативи.
Згідно з даними Proxima Research, які були оприлюднені на заході «PHARMBUDGET 2026: Стратегія сталого розвитку для фармацевтичного бізнесу», станом на липень 2025 року в Україні працювало 18 280 аптечних пунктів, що становить 88% від довоєнного рівня. Це означає, що ринок не лише вижив, а й перебуває на шляху до повного відновлення.
Позитивна динаміка відновлення ринку «на руку» українському покупцеві, адже це загострює конкуренцію, що працює просто: якщо аптеки конкурують за покупця, вони уважніше ставляться до цін та сервісу. А це означає, що український пацієнт може порівняти вартість одного й того ж препарату в різних аптеках і купити його там, де він дешевший. Або де діють програми лояльності, такі як сезонні акціонерні пропозиції чи спеціальні програми підтримки людей із хронічними захворюваннями. Адже коли на ринку високий рівень конкуренції, є стимул тримати ширший асортимент, мати в наявності не лише оригінальні препарати, а й більш доступні генерики, впроваджувати програми та послуги, що сприяють доступності ліків.
Не останнє місце серед переваг аптечного ринку України займає географічне поширення медичних закладів – «на кожному кроці». Декому зручно бігти до аптеки поруч із будинком, декому – поруч із роботою, інші обирають аптеку біля лікарні чи станції метро. А якщо одна тимчасово не працює через обстріли чи відключення електроенергії, поруч завжди є інша. Це створює відчуття стабільності навіть у воєнний час.
Однак не скрізь рівень розвитку аптечного обслуговування такий високий, як в Україні. У низці європейських країн ситуація протилежна: через надмірне регулювання громадяни фактично позбавлені вибору та швидкого доступу до ліків. Крім того, в країнах ЄС аптеки часто працюють за скороченим графіком, закриті у вихідні, і не завжди зацікавлені у запровадженні акцій та знижок – зрештою, клієнт, позбавлений вибору, все одно буде змушений купувати у них.
Німеччина
У Німеччині аптечна справа суворо регулюється на державному рівні. Згідно з німецькими правилами, аптекою може володіти лише ліцензований фармацевт. Крім того, одна особа може володіти однією головною аптекою та не більше ніж трьома її філіями. Аптечні мережі загалом заборонені. Що стосується цін на ліки, то вартість рецептурних препаратів регулюється державою.
Через такі обмеження ринок аптек скорочується: лише у 2023 році в Німеччині закрилося 559 аптек, що є найбільшим річним падінням з 1949 року. За той самий період відкрилося лише 62 нові аптеки, тож загальна кількість впала до 17 571 – найнижчого рівня в історії країни.
В результаті, сільські жителі змушені долати десятки кілометрів, щоб купити навіть елементарні ліки, що обмежує доступ пацієнтів до лікування та знижує рівень конкуренції на ринку.
Франція
Французька модель схожа на німецьку: відкрити аптеку може лише ліцензований фармацевт, а кількість закладів обмежена чисельністю населення – одна аптека на 2500 жителів. Аптечні мережі заборонені на рівні штату.
В результаті, у великих містах є багато аптек, тоді як у малих містечках їх може взагалі не бути. Водночас, за даними Національної ради фармацевтів Франції, близько 5% комун (понад 1700) залишаються без аптек, незважаючи на достатню чисельність населення. Це створює серйозні проблеми для мешканців сіл і містечок, оскільки вони змушені витрачати більше часу та ресурсів на отримання навіть основних ліків.
В результаті ціни на ліки практично не залежать від конкуренції, оскільки регулюються державою, і пацієнти втрачають можливість обрати більш вигідні умови.
Італія
В Італії ситуація схожа – відкрити аптеку може лише кваліфікований фармацевт. Законодавство встановлює квоту: одна аптека на кожні 3300 жителів (згідно з нормами, прийнятими у 2012 році відповідно до закону).
Водночас, згідно з даними, між 1975 і 2024 роками кількість аптек у країні зросла на 33,5%, тоді як населення збільшилося лише на 4,2%. Цей дисбаланс підтверджує, що аптеки залишаються важливим елементом доступу до медичних послуг: італійці щодня здійснюють близько 4 мільйонів відвідувань аптек.
Незважаючи на це, жорстка система ліцензування все ще створює бар'єр для входу нових гравців.
Іспанія
В Іспанії обмеження ще суворіші. Ліцензії видаються за квотою: одна аптека на 2800 жителів і не ближче 250 метрів до іншої. Володіти нею може лише фармацевт, який особисто працює у своїй аптеці.
Через це кількість аптек зростає повільно, конкуренція мінімальна. Ліцензії передаються у спадок або продаються за мільйони євро, фактично закриваючи вхід новим гравцям. Для іспанців це означає обмежений вибір та відсутність сприятливих умов.
Висновок
Різниця очевидна – українці щодня користуються перевагами конкуренції між аптеками: широким вибором, доступністю та гнучким ціноутворенням. З іншого боку, мешканці Німеччини, Франції, Італії та Іспанії стикаються з нестачею аптек, високими цінами на ліки та відсутністю альтернатив.
Українська модель доводить, що навіть у найскладніші часи ринок може залишатися різноманітним, конкурентним та орієнтованим на пацієнта. А збереження ринку в його сучасному вигляді є гарантією свободи вибору, доступності лікування та високої якості послуг.
