УНН створив перелік молодих та перспективних українських підприємців, які виступають ініціаторами розвитку української економіки та різних галузей, створюючи EdTech-середовища, автоматизуючи ресторанну індустрію Європи, оперуючи сотнями мільйонів доларів у фінансах клієнтів, представляючи Україну у сфері біонічної революції, розвиваючи український спорт та засновуючи венчурні фонди.
Українська підприємницька діяльність проходить через найскладніший етап, і в цей момент у державі формується нове покоління бізнесменів, для яких ринки мають всесвітній масштаб, а ключові показники ефективності – оцінюються не лише прибутком, але й впливом на державу. УНН підготував перелік молодих і прогресивних ділків, які є каталізаторами розвитку української економіки та сфер. Вони формують EdTech-інфраструктури, модернізують ресторанний сектор Європи, управляють значними сумами у фінансах клієнтів, роблять Україну помітною у біонічній індустрії, просувають український спорт і створюють венчурні фонди за допомогою глобального системного мислення.
Ілля Рейніш – співвласник та комерційний директор “LABA Group”
фото: Facebook Ілля Рейніш
Відкриває список молодих та вдалих підприємців нової генерації Ілля Рейніш – лідер змін у секторі EdTech. Він є співвласником і комерційним директором “Laba Group” – освітнього конгломерату, який спеціалізується на корпоративному та індивідуальному навчанні, функціонує в десятках країн, зокрема у Варшаві, Празі та Бухаресті. “Laba Group” створила понад 800 робочих місць і є одним з найбільших роботодавців у національному EdTech.
Приєднавшись до “Laba” у 2015 році, він поставив за мету – збільшити товарообіг в п’ять разів. Насправді, протягом наступних років його команди досягли фінансового підйому у понад 70 разів. І все завдяки системному підходу до збуту та управління. Рейніш довів, що бізнес-засади: кадри, процеси, системність – є універсальними рушіями поступу. У випадку “Laba Group” його підхід дозволив ініціювати понад 1400 курсів та навчити понад 200 000 слухачів.
Амбіційна ціль Рейніша – досягти статусу “компанії-єдинорога”, що підтверджує його бачення: значний успіх в Україні можливий не тільки в IT-аутсорсі, але й у творенні власних всесвітніх інтелектуальних продуктів.
Богдан Бойко – президент ФК “Металіст 1925”, інвестор фонду “Б.Б. Фінансова група”
фото: офіційний сайт ФК “Металіст 1925”
Ще один важливий учасник списку – Богдан Бойко. Представник нового покоління українських інвесторів, які не націлені на швидкі прибутки, а розбудовують фундаментальні сфери: логістику, нерухомість, агроінфраструктуру, енергетику та спорт. Він є президентом ФК “Металіст 1925” та засновником приватного венчурного фонду “Б.Б. Фінансова група”.
Фонд Бойка інвестує в логістику, нерухомість, агроінфраструктуру, відновлювальну енергетику та сервіс, формуючи стабільний перелік активів з передбачуваною економікою. Серед головних проєктів: зерновий термінал “Агросаф Термінал” потужністю 30 тис. тонн на місяць, проєкт у сфері девелопменту “Дніпровські Кручі”, компанія “Rental Management Solutions” – головний напрямок діяльності це зведення торговельних комплексів у Києві та області, з подальшою передачею в оренду національним торговельним мережам та дві електростанції “зеленої” енергетики. Також планується відкриття італійського ресторану преміумкласу в столиці.
У спорті Бойко використовує ті ж принципи, що й у бізнесі – системний підхід до налагодження робочих процесів, підбір висококваліфікованих працівників та старанна праця. Під його проводом ФК “Металіст 1925” показує стабільне підвищення результатів, стаючи зразком прозорого, сучасного управління футбольним клубом.
Альона Мисько – засновниця та СЕО компанії з управління фінансами “Fuelfinance”
фото: Instagram alyona_mysko
Третю позицію рейтингу займає Альона Мисько – фінансовий архітектор, яка доводить, що у новій економіці прозорість інформації вартує мільярд. У 27 років вона заснувала “Fuelfinance” – компанію, яка взяла на себе місію змінити погляд підприємців на фінанси, перетворивши складну звітність на зрозумілий інструмент управління. Компанія “Fuelfinance” надає стартапам та малому й середньому бізнесу інструменти для автоматизованого бюджетування, прогнозування та P&L-звітності. Через “Fuelfinance” пройшло понад три сотні компаній, і що найважливіше, компанія управляє фінансовою звітністю на суму понад $200–250 млн для клієнтів, серед яких є такі компанії, як “Reface” – створення мобільних AI-додатків та “Petcube” – американська компанія, що виготовляє гаджети для домашніх улюбленців, переважно на ринках США та Європи.
Реальний розквіт “Fuelfinance” продемонструвала у важких умовах. У 2022 році, за перші пів року широкомасштабної війни, компанія повністю змінила бізнес-модель, трансформувавшись із сервісного проєкту на повноцінний IT-продукт, підсилений AI-функціоналом, швидко вийшла на американський ринок і збільшила прибуток майже в чотири рази. Завдяки цій наполегливості “Fuelfinance” залучила понад $1 млн інвестицій, зокрема від CEO компанії “Bolt” Маркуса Вілліга.
Бізнес-філософія Мисько – це віра в те, що точні, прогнозовані фінанси позитивно впливають на економіку та ВВП держави, що є спільним принципом для всіх учасників цього рейтингу: будувати великий та системний бізнес, незважаючи на обставини.
Анна Белеванцева – співзасновниця та СОО “Esper Bionics”
фото: Анна Белеванцева та Esper Hand для Speka.ua
Анна Белеванцева – обличчя українського Hardware-Tech та суспільно значущих інновацій. Вона є співзасновницею та операційним директором “Esper Bionics” – компанії, яка розробляє та серійно виробляє біонічні протези руки нового покоління. Це підприємство, що інвестує не просто у виробництво, а в людський потенціал та відновлення.
Продукт компанії Белеванцевої “Esper Hand” отримав міжнародне визнання, потрапивши до переліку TIME Best Inventions 2022, як одна з найкращих інновацій року. Завдяки системному підходу Анни компанія перетворилася на визнаного гравця на глобальному ринку біоніки, залучивши загалом $7 млн інвестицій. Компанія виготовляє біонічні руки вартістю $22 000 за одиницю, з акцентом на продаж через страхові компанії на ринку США.
В Україні внесок Esper Bionics є безпосереднім та надзвичайно важливим. За допомогою соціальної програми “Esper for Ukraine” компанія вже встановила біонічні протези понад 100 військовим та цивільним, допомагаючи їм повернутися до повноцінного життя. Бізнес Анни є прикладом того, як українські підприємці створюють високотехнологічні продукти, що експортують інтелектуальний капітал та демонструють світу інноваційну витривалість української нації.
Володимир Оляницький – співзасновник та керівний партнер “ChoiceQR”
фото: Володимир Оляницький для Forbes Ukraine
Останній у списку в рейтингу, але не за важливістю, Володимир Оляницький – підприємець, який уособлює системний перехід від EdTech до глобального FoodTech/FinTech. Заснована ним ChoiceQR – це міжнародна SaaS-платформа, що модернізує процеси продажів для ресторанів: від QR-меню та замовлень до CRM-систем та платежів. Це підприємницька модель, яка, подібно до Fuelfinance, будує свою цінність на автоматизації та даних. Компанія демонструє вражаючу міжнародну експансію: вона функціонує у понад 10 країнах, включно з Польщею, Німеччиною, Чехією та країнами Балтії, і обслуговує понад 18 000 закладів по всьому світу.
Системний підхід Оляницького привернув увагу світових інвесторів. Загальна сума залучених інвестицій у ChoiceQR становить понад $5 млн, включаючи раунди від європейських фондів J&T Ventures, Presto Ventures та Smartlink Partners. Компанія показує фінансовий успіх із річним регулярним доходом у $3 млн. Отже, Оляницький доводить, що український софт може бути не лише високотехнологічним, але й високоприбутковим експортним продуктом.
Його шлях – це доказ того, що український інтелектуальний продукт може стати лідером на складних міжнародних ринках.
Нова еліта бізнесу
Трудні часи створюють сильних людей і ця п’ятірка – саме такі. Їхній бізнес виник не з легких ринків і швидких грошей, а зі здатності мислити системно, швидко пристосовуватися і розвиватися всупереч обставинам. Вони не женуться за ажіотажем чи миттєвими прибутками – кожен створює продукт, який має реальну користь і працює “на перспективу”.
Їх поєднує спільний погляд: структура важливіша за шоу, а процеси – за рекламу. Вони розглядають бізнес як механізм, який можна збільшувати, автоматизувати, вдосконалити. У цьому і полягає нова українська модель підприємництва – менше емоцій, більше системності, відповідальності та реального впливу. Такі підприємці – це ядро сучасної економіки: вони створюють робочі місця, експортують технології, залучають інвестиції, і доводять, що навіть у “важкі” часи Україна може розвиватися у найскладніших та найпрогресивніших сферах.
