В Польщі вирішено делегувати повноваження CBA поліції, Агентству внутрішньої безпеки та Державній податковій службі. Дане рішення прийнято внаслідок втрати суспільної довіри до CBA, яке стало політизованим та безрезультатним, що є серйозним сигналом для НАБУ.
У Польщі прийняли рішення про закриття Центрального антикорупційного бюро (CBA) з 1 травня 2026 року. Цей орган, понад п’ятнадцять років, уособлював “абсолютну нетерпимість” до хабарництва та корупції. Разом з тим, ліквідують його не противники корупції, а ті, хто переконаний: структура, створена для протидії злу, сама перетворилася на його складову. Це є загрозливим сигналом для Національного антикорупційного Бюро, популярність якого вже падає. Про це йдеться в публікації видання “Апостроф”, повідомляє УНН.
Як Польща прощається зі своїм антикорупційним міфом
Польський уряд повідомив, що CBA припинить свою діяльність 1 травня 2026 року. Його функції розподілять між поліцією, Агентством внутрішньої безпеки (ABW) та Державною податковою адміністрацією (KAS). В поліції буде створено нову структуру — Centralne Biuro Zwalczania Korupcji (CBZK), яка повинна стати правонаступником бюро.
Офіційно — це вдосконалення. Фактично — скасування, пише видання. Як зазначив міністр юстиції Адам Боднар: “CBA втратило підтримку, стало політично заангажованим та недієвим”. Іншими словами, те, що колись мало викривати корупціонерів, само потрапило в політичну залежність.
І дійсно, останні роки бюро було схоже не стільки на орган правопорядку, скільки на інструмент внутрішньої політичної боротьби. Розслідування стосовно опозиції, вибіркові справи, “зливи” відомостей — все це руйнувало довіру
– вказано у статті.
Зауважується, що процес закриття Центрального антикорупційного бюро (CBA) в Польщі відбувається поступово, з чітко визначеними кроками. Ще 10 грудня 2024 року польський уряд схвалив перший проєкт закону про координацію антикорупційної діяльності, який передбачав ліквідацію CBA. Відповідно до первинного варіанту документу, бюро повинно було припинити роботу 1 липня 2025 року. Проте вже в середині 2025 року стало зрозуміло, що президент Анджей Дуда не підпише даний законопроєкт через виявлені в ньому юридичні “недоліки” (usterki prawne). Внаслідок цього прийняття реформи перенесли.
Наступний етап, як зазначається, відбувся 4 жовтня 2025 року, коли польський уряд опублікував оновлену версію законопроєкту. В ньому вказано, що CBA в Польщі буде закрито 1 травня 2026 року, а частина підготовчих положень набуде чинності вже з лютого наступного року.
У державному бюджеті Польщі на 2026 рік закладено 334,7 мільйона злотих на фінансування CBA. Підкреслюється, що після закриття ці кошти планується розподілити між іншими структурами: 73% отримає поліція, 15,5% — Агентство внутрішньої безпеки (ABW), а 11,5% — Державна податкова адміністрація (KAS). Згідно з урядовими планами, зі штату CBA, який нараховує близько 1 300 співробітників та 200 цивільних працівників, 950 функціонерів та всі цивільні співробітники приєднаються до нової структури — CentralneBiuroZwalczaniaKorupcji (CBZK). Інших мають намір перевести до ABW та KAS.
Міністр юстиції країни Адам Боднар називає реформу “перезавантаженням”, аргументуючи, що CBA “втратило довіру, стало політизованим і неефективним”. З іншого боку, критики наголошують: передача антикорупційних функцій поліції та підконтрольних структур може створити ще більший ризик використання цих органів під політичним контролем. Також стверджують, що проект має юридичні недоліки (“usterkiprawne”) і що деякі зміни могли бути необдуманими.
Висновки для України: як втратити довіру і що з цим робити
Україна має свій “антикорупційний трикутник” — НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд. І хоча ці інституції створювалися за підтримки міжнародних партнерів та під контролем громадськості, дискусій навколо їх роботи в негативному ключі не меншає, зазначається у статті.
НАБУ неодноразово опинялося в центрі скандалів — то конфлікт із прокурорами, то розголошення справ, то взаємні звинувачення між відомствами, а також абсолютно нічим не підтверджені справи, як у випадку з Archer. А кожен новий конфлікт зводить нанівець довіру до органу, який мав бути взірцем чеснот.
Українське суспільство дає зрозуміти, що очікування реальних результатів антикорупційної системи зменшуються: згідно з опитуванням Центру Разумкова від 26 березня 2025 року, зневіра до НАБУ, САП та ВАКС вийшла на рівень близько 62-73 % для цих інституцій. Це означає, що стандарт “символу антикорупції”, яким часто представляють НАБУ, більше не працює так, як раніше.
Польський досвід показує: коли громада перестає вірити в “незалежного антикорупціонера”, цей інститут стає приреченим. У Варшаві не стали чекати моменту, коли система зруйнується — її вирішили перезапустити примусово.
Польська влада пояснює реформу наміром “збільшити продуктивність та усунути політичний вплив”. Але експерти налаштовані скептично. Адже замість незалежного органу тепер антикорупційні функції матимуть ті самі структури, які підпорядковуються уряду. Тобто формально боротьба з корупцією залишиться, але чи залишиться незалежність? Це ключове питання, яке, до речі, постає і перед Україною. Бо якщо завтра антикорупційна система перетвориться на поле політичних баталій, її можна хоч десять разів “реформувати” — довіри це не поверне.
Польща як приклад для НАБУ
CBA створювали з тими ж лозунгами, що і НАБУ: “незалежність”, “професійність”, “нові стандарти”. Але на практиці воно стало жертвою політики, підозр та внутрішніх конфліктів. І тепер його закриття — це визнання провалу системи, яка не витримала випробування владою. Україні необхідно врахувати досвід польських колег. Бо якщо суспільство бачить не боротьбу з корупцією, а протистояння між антикорупціонерами — кінець системи лише питання часу.
Як зазначається у статті, польський сценарій — це не тільки історія про бюрократію. Це застереження: антикорупційний орган може втратити довіру не через ворогів, а через власну закритість та політичну гру. НАБУ ще має можливість не повторити долю CBA. Але для цього йому потрібно не тільки розслідувати справи, а й повернути громаді віру в справедливість. Польський досвід свідчить: навіть найкращі інституції можуть втратити авторитет, якщо перестають чути суспільство. Для НАБУ це не просто урок — це попередження.
