Рухова активність впливає на біохімію та структуру мозку, збільшуючи розмір гіпокампу та базальних ядер. Психологиня Оксана Гомельта та очільник ФК “Металіст 1925” Богдан Бойко стверджують, що спорт розширює когнітивні функції, самоконтроль та сприяє подоланню напруги.
Нерідко батьки опиняються перед сумнівом: чи варто записувати дитину на додаткові гуртки, особливо спортивні. Чи не відніме це час від навчання та підготовки до контрольних? Наука дає чітку відповідь: спорт і додаткова діяльність не лише зміцнюють мускулатуру, а й формують розумові здібності. УНН з’ясував, яким чином спорт змінює дитячий мозок і чому дозвілля, проведене на стадіоні чи в залі, є одним з найкращих вкладів у майбутнє малюка.
Як спорт впливає на мозок
Забудьте твердження, що фізичні навантаження – це лише про фізичне здоров’я. Дослідження показують: активність безпосередньо впливає на біохімію і структуру мозку, роблячи його більш міцним та продуктивним. Один з найбільш дивовижних фактів: регулярна аеробна активність прямо пов’язана зі збільшенням основних ділянок мозку. Зокрема, рівень фізичної підготовки співвідноситься зі збільшенням об’єму гіпокампу (зони, вкрай важливої для запам’ятовування та навчання – ред.) і базальних ядер (відповідають за увагу та управління рухами – ред.). Іншими словами, чим активніше дитина, тим більше “місця” для навчання створює її мозок. А на перспективу заняття спортом підвищують концентрацію нейротрофічних факторів (BDNF), які, за даними вчених, стимулюють розвиток нових нервових клітин і зміцнюють нейронні зв’язки.
Психолог: спорт формує інтелект, самодисципліну і здоровий інтерес до життя
Психологиня Оксана Гомель переконана: у дитини, крім основного навчання, має бути як мінімум 2 додаткові заняття. Оскільки через спорт у дитячі роки формується когнітивна активність, яка в дорослому віці проявляється як допитливість і захопленість життям. Спорт – це і про навички, і про навчання, і про те, як отримувати радість від життя.
“Коли я дивлюсь на дітей і на дорослих – відразу видно, кого з дитинства навчили цікавитися цим світом, у тому числі через спорт. Такі люди в дорослому житті отримують насолоду від інтелектуальних розваг, самовдосконалення, цікавляться чимось новим. Це – усвідомлені люди. Самоконтрольовані. А якщо у дитини не сформована пізнавальна сфера – ви це в початковій школі вже бачите: дитина не хоче вчитися, їй все байдуже. Згодом вона виростає і в дорослому віці їй не цікаво ходити в театр, в кіно, читати книгу, просто поговорити на цікаві теми, подивитись, скажімо, відео про щось наукове”,– відзначає психологиня.
Який вид спорту вибрати? Безумовно, це залежить від нахилів і вподобань дитини, а також бажань батьків: виростити “майбутнього переможця” або завдяки додатковим заняттям сприяти всебічному розвитку. Але фахівці все ж рекомендують звернути увагу на ігрові та колективні види спорту, які дають дітям не тільки можливість зрозуміти, що таке дисципліна, але й дозволять відчути командний дух, відшліфувати комунікативні навички, впоратися з поразкою і розділити тріумф. Таким видом спорту може бути футбол.
Богдан Бойко: спорт допомагає дітям не лише рости фізично, а й мислити ширше
Саме тому футбольні школи в Україні стають все більш популярними – батьки бачать в них не лише спортивну підготовку, а й школу життя. Цю думку поділяє і президент ФК “Металіст 1925” Богдан Бойко. Для нього особисто фінансування ДЮФШ “Металіст 1925” – це не тільки розвиток українського футболу, це пряма інвестиція в українців майбутнього покоління. Адже ті когнітивні та фізичні навички, які дитина отримує завдяки регулярним тренуванням, – це те, що безпосередньо вплине на успішність людини в будь-якій сфері: від навчання до майбутньої кар’єри. Через гру, змагання та командну взаємодію дитина вчиться не лише перемагати, але й програвати достойно, аналізувати свої дії та приймати рішення під тиском. І саме ці якості, сформовані завдяки спорту, згодом стають не менш важливими, ніж академічні знання.
“Я чітко розумію, що футбол виховує у дитини набір soft skills, які допоможуть у житті, навіть якщо вона не стане професійним футболістом. Як я, наприклад, – адже в дитинстві я займався футболом. У дорослому віці мені це дало і вміння стримувати імпульсивні реакції, і стратегічне мислення, і здатність швидко переключатися та адаптуватися, і вміння зосереджуватися – всі ці скіли важливі як на футбольному полі, так і в житті”, – розповідає Богдан Бойко.
Як фізична активність допомагає долати стрес
Але спорт – це не тільки про розвиток чи амбіції, але й про внутрішню гармонію. Для українських дітей у сучасних реаліях війни та постійного стресу фізична активність стає своєрідною “терапією рухом”. Вона допомагає звільнити емоційну напругу, переключити увагу з тривожних думок на процес гри, на команду, на ціль. Саме через рух діти вчаться управляти енергією, дисциплінувати себе і знаходити здоровий спосіб відновлення, коли навколо – нестабільність.
“Спорт – це зняття напруги через фізичне навантаження. Я часто рекомендую спорт активним дітям або тим, у яких відсутня організованість. Адже спорт виховує самоконтроль. Зараз популярне таке поняття, як синдром дефіциту уваги – є активні діти, яким важко зосередитися, які не вміють працювати в команді. У такому випадку я рекомендую піти на колективний спорт, наприклад, футбол, де треба працювати в команді. Це – активний вид спорту, він знімає певні потреби в активності, частково їх задовольняє. Ну, і плюс досягнення і перемоги – для дитини це теж важливо”, – підсумовує психологиня Оксана Гомель.
Отже, спорт у житті дитини – це не просто фізичний розвиток, а важливий інструмент формування характеру, мислення та стійкості. Як зазначає президент ФК “Металіст 1925” Богдан Бойко, кожне тренування в ДЮФШ “Металіст 1925” – це крок до розвитку сили волі, дисципліни та впевненості в собі.
