Запекла конкуренція між українськими авіаційними фірмами трансформувалася у справжні “баталії” із залученням представників силових відомств, що обернулося арештами обладнання, слідчими діями та блокуванням реалізації державних оборонних замовлень. Така обстановка загрожує зірвати державні доручення та призвести до руйнування частини виробничих потужностей українського авіаційного сектора, який продовжує функціонувати навіть в умовах війни.
Незважаючи на війну та обмеження, що стосуються цивільних рейсів, вітчизняна авіаційна сфера підтримує ділову активність і виконує значущі функції в оборонному секторі. Однак вже протягом трьох років на ринку точиться конфлікт, що ставить під загрозу його дестабілізацію. І це не тільки комерційні розбіжності, а серйозний тиск на інших учасників з боку однієї організації, до якого приєдналися і представники силових структур.
Участь правоохоронних органів відчутно змінила розстановку сил, і тепер арешти повітряних суден, припинення ремонту військової техніки можуть призвести не лише до зриву виконання державних контрактів, але й до втрати третини потенціалу і можливостей національного авіабудування. У витоках і розвитку протистояння розбирався УНН.
Фірма “Українські вертольоти” або з чого почалася колізія?
Все почалося в червні 2022 року, коли правоохоронці затримали кінцевого власника компанії “Українські вертольоти” Володимира Ткаченка. Підставою для затримання стало те, що після початку широкомасштабного вторгнення компанія не повернула 10 гелікоптерів, взятих в оренду у Нацгвардії. Хоча, згідно з угодою, була зобов’язана зробити це після введення в країні воєнного стану.
Для повного розуміння ситуації необхідно розібратися, хто ж очолює “Українські вертольоти”. Головою ради директорів і кінцевим бенефіціаром фірми є Володимир Ткаченко.
Посаду виконавчого директора в компанії обіймає Сергій Букорос, який раніше керував Управлінням правового забезпечення Генерального штабу та юридичною службою Збройних сил України.
Ще одним виконавчим директором є Сергій Яровий, який раніше працював заступником у двох міністрів внутрішніх справ і відповідав за Національну гвардію.
Виконавчим директором компанії “Українські вертольоти” також зазначена Гончарова Олена Валентинівна. Нам вдалося знайти її декларацію за 2023 рік, подану нею як начальником відділу Національного агентства з питань запобігання корупції. У ній, серед іншого, вона вказала, що отримала зарплату в розмірі 369 580 гривень і “інше додаткове благо” у розмірі 43 479 гривень від “Українських вертольотів”.
Директором ТОВ “Вертолітний тренувальний центр” (дочірньої структури “Українських вертольотів”) є Стороженко Юрій Олексійович, який свого часу очолював Вінницьку та Тернопільську митниці.
В “Українських вертольотах” працюють й інші особи, які, за даними ЗМІ, мають досвід керівної роботи в МВС, ЗСУ, податковій, Укроборонпромі, а також мають розвинені зв’язки в українській судовій системі.
Отже, цілком очевидно, що, підбираючи менеджмент у свою фірму, Володимир Ткаченко робить акцент на зв’язках кандидатів із силовим блоком і дотичними органами.
Цим і пояснюється та легкість, з якою “Українські вертольоти” отримали в оренду вертольоти у Нацгвардії, а також Збройних силах України ще в 2002 році, а потім без проблем продовжували термін дії контрактів.
Усунення конкурентів руками слідчих
Після того, як орендовані “Українськими вертольотами” гелікоптери все ж таки вдалося частково (без однієї знищеної машини) повернути Нацгвардії, Володимир Ткаченко, очевидно, вирішив зміцнити своє становище на українському авіаційному ринку та зберегти співпрацю з ООН шляхом усунення конкурентів. Під приціл потрапила група компаній “Константа”, до якої входять “Авіакомпанія Константа”, “H3Operations” та “Ксєна”.
З того часу на ці компанії посипалися кримінальні провадження, відкриті за заявами ГО, підконтрольних керівництву “Українських вертольотів”.
Наприклад, у 2022 році проти компаній з групи “Константа” слідчим управлінням Нацполу було відкрито 3 кримінальні справи.
Зокрема, кримінальне провадження № 62022100110000071 від 18.07.2022 року проти компанії “H3Operations” було ініційовано через можливу змову з працівниками митниці для ввезення продукції подвійного призначення без необхідної дозвільної документації та сплати мит. Йшлося про ввезення в Україну гелікоптера Мі-8МТВ-1. Слід зазначити, що аналогічна справа розслідувалась раніше і проти компанії “Українські вертольоти”, але завдяки зв’язкам Ткаченка у правоохоронних органах її вдалося закрити. Тож, очевидно, вирішили зекономити сили і замінити лише назви фірм у фабулі.
Ще одне кримінальне провадження № 12022000000001276 було відкрито 25.11.2022 року проти “Константи” через нібито навмисну допомогу державі-агресору шляхом підготовки і передачі матеріальних ресурсів. Очолив слідчу групу О.О. Жигун. Як і в першому випадку, тут також була використана фабула, за якою проводилося розслідування проти “Українських вертольотів”.
Не менш дивним виявилося й кримінальне провадження №12022000000000266, відкрите 29.03.2022 року проти цієї ж авіакомпанії слідчим А.В.Сукачем. Йшлося про нібито подання документів про працевлаштування для виїзду чоловіків призовного віку у воєнний час. Хоча відомо, що українські екіпажі “Константи” за кордоном регулярно беруть участь у міжнародних місіях з гасіння лісових пожеж, а також беруть участь у місіях ООН. У цьому кримінальному провадженні також згадується компанія “МС Авіа-Грейд”, яка працює в Україні і до якої група “Константа” вже не має жодного відношення.
Ще одне кримінальне провадження №22023000000000628 було відкрито СБУ 21.06.2023 року проти “Авіакомпанії Константа” через нібито пособництво державі-агресору.
Приводом для відкриття справи стало придбання деталей російського виробництва до радянських гелікоптерів. І нікого не зупинило, що деталі були виготовлені ще до початку війни і придбані в третіх країнах. При цьому фахівці наголошують, що аналогів комплектуючих до такої техніки не існує і деталі потрібно шукати по всьому світу. Ба більше, військові експерти та експерти у сфері безпеки наголошують, що рф активно протидіє таким закупівлям і робить усе можливе, щоб українські компанії не могли знайти необхідні компоненти.
Але саме відкриття цього кримінального провадження було потрібне “Українським вертольотам”, щоб ініціювати процес запровадження санкційних обмежень проти групи компаній “Константа” і, таким чином, руками правоохоронців, прибрати основного конкурента з ринку раз і назавжди. Активна медіакампанія є цьому підтвердженням.
До кримінального переслідування компаній групи “Константа” спробували залучити й Державне бюро розслідувань. У квітні 2023 року було відкрито провадження №62023000000000305 проти “Авіакомпанії Константа” через нібито перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. Однак правоохоронці швидко зрозуміли, що стали інструментом у конкурентній боротьбі і закрили справу через відсутність складу злочину. Цікаво, що саме “Українські вертольоти” потрапили у гучний скандал через перешкоджання армії, бо відмовились повертати ЗСУ бойові вертольоти, взяті в оренду у військових частин, про що згадувалось раніше.
Ще дві справи проти компаній з групи “Константа” відкрило вже Бюро економічної безпеки у 2024 та 2025 роках. Обидва кримінальних провадження №72024001120000033 та № 72025001220000034 були відкриті проти компанії “H3Operations” з різницею рівно в рік. Очевидною метою було блокування будь-якої господарської діяльності, що в авіаційній сфері дорівнює ліквідації компанії.
Як мінімум наявність 6 кримінальних проваджень проти одних і тих же компаній мала б насторожити прокурорів, однак жодних зауважень чи перевірок з боку процесуальних керівників очевидно проведено не було.
Така ситуація дала змогу власнику “Українських вертольотів” швидко зрозуміти, що зі своїми розгалуженими зв’язками у правоохоронних органах кримінальні справи надалі можна використовувати не тільки для особистої помсти, але й для усунення конкурентів на ринку авіабудування.
“МС Авіа-Грейд” під тиском правоохоронців
Під удар також потрапила компанія ТОВ НВФ “МС Авіа-Грейд”, до управління якої група “Константа” не має жодного стосунку з 2023 року. Кількість кримінальних справ, те, що їх відкривали одні й ті ж слідчі фактично в один день, свідчать про те, що “Українські вертольоти” здійснювали систематичний тиск на бізнес руками правоохоронців з метою вижити з ринку конкурентів. Адже “МС Авіа-Грейд” – одне з небагатьох в Україні підприємств, яке може виконувати складні роботи з ремонту, модернізації та озброєння гелікоптерів за державними контрактами.
Так, з 2021 року проти “МС Авіа-Грейд” було відкрито 12 (!!!) кримінальних проваджень. При цьому половина з них перебували у слідчого Державного бюро розслідувань Олександра Победнова. Одна кримінальна справа №62023000000000305, відкрита через нібито перешкоджання діяльності ЗСУ, вже закрита за відсутністю складу злочину. Ще два провадження об’єднані в одне.
Ще 4 справи відкриті різними підрозділами Національної поліції.
Два провадження були відкриті СБУ. Про одну кримінальну справу вже згадувалося вище – вона була відкрита з метою запровадження санкцій проти групи компаній “Константа”. Ще одна – №22024000000000418 була розпочата українською спецслужбою через нібито пошкодження радіостанції одного з вертольотів і завищення вартості робіт з його модернізації.
Більшість справ проти “МС Авіа-Грейд” фактично перебувають у стані спокою, а для того, щоб підприємство “не розслаблялось”, туди періодично приходять з обшуками силовики.
Ба більше, після відкриття кримінальних проваджень, в першу чергу, арештовували майно компанії та вертольоти, які вона ремонтувала і модернізовувала. Так, під арешт потрапили, зокрема, бойові вертольоти, які модернізовувало і ремонтувало МС “Авіа-Грейд” і які могли б виконувати бойові завдання, замість того, щоб припадати пилом в ангарах.
Був навіть випадок, коли через вилучення первинної документації щодо ремонту вертольотів під час одного з обшуків підприємство довгий час не могло повернути вертоліт силам Нацгвардії, і, у підсумку, він був знищений в результаті ворожого обстрілу. Варто зауважити, що слідчі свідомо затягували питання повернення ремонтної документації, адже вона стосувалася ремонту вертольотів, які вже експлуатувалися і налітали понад 500 годин.
Близько двох десятків кримінальних справ, відкритих одними й тими ж слідчими, які роками не розслідуються, наочно свідчать про тиск на бізнес і спроби за будь-яку ціну ліквідувати конкурента.
На цьому тлі неминуче виникають питання: чи можуть бізнесові інтереси переважати над потребами оборони? І чому силовики, замість ефективного виконання своїх обов’язків, відпрацьовують чиїсь замовлення, фактично блокуючи виконання державних контрактів? Як всі ці події співвідносяться із заявленим курсом нового Генерального прокурора Руслана Кравченка – зупинити тиск правоохоронців на бізнес? Чому в першу чергу не проводиться ревізія кримінальних справ проти підприємств, які виконують оборонні замовлення і забезпечують армії боєздатність?
Ця нечесна боротьба вже вийшла за рамки бізнес-суперечки і створює загрозу підриву національної безпеки.
