Коли ми йдемо до лісу по гриби, ми рідко замислюємося про те, що навіть найзвичайніші їстівні види можуть таїти в собі серйозну небезпеку. Справа не в отруйних двійниках чи помилках у визначенні — йдеться про зовсім інший тип загрози, який не побачиш неозброєним оком, інформує Ukr.Media.
Виявляється, що гриби здатні перетворюватися на справжні "токсичні губки", накопичуючи в собі радіоактивний цезій та важкі метали у концентраціях, що значно перевищують рівні забруднення навколишнього середовища. Це відбувається завдяки особливій структурі грибниці та специфічному метаболізму грибів, які активно поглинають різноманітні речовини з ґрунту.
Здатність грибів концентрувати небезпечні речовини справді вражає — рівень радіоактивного цезію в плодових тілах може перевищувати показники навіть у найбільш забруднених ділянках лісової підстилки у двадцять разів! Це пов'язано з тим, що грибниця розростається на великій площі та здатна "збирати" токсичні елементи з величезної території.
Особливо цікавим є механізм накопичення Цезію-137. Гриби активно поглинають калій як життєво необхідний елемент, а оскільки іон радіоактивного цезію хімічно дуже схожий на іон калію, він також потрапляє в клітини грибів через ті ж самі транспортні системи. По суті, гриб "помиляється", приймаючи небезпечний цезій за корисний калій.
Не всі гриби однаково схильні до накопичення радіації. Справжніми лідерами у цьому сумнівному змаганні є маслюки, підосичники, підберезники, рижики та свинушки. Також активно накопичують радіоактивні речовини рожеві вовнянки, грузді та темні підгруздки. Це пояснюється тим, що їхня грибниця розташовується переважно у верхніх шарах ґрунту, де концентрація радіонуклідів досягає найвищих значень.
Водночас існують гриби, які можна вважати відносно безпечними. До них належать лисички, опеньки, дикі печериці, сироїжки, гливи. Ці види, як правило, накопичують Цезій-137 у значно менших кількостях. Досить низький рівень накопичення також характерний для грибів родини печерицевих та дощовиків, хоча вони все ж дещо поступаються найбезпечнішій групі.
Важливо розуміти, що забруднення грибів може відбуватися навіть у регіонах, які здаються екологічно чистими. Небезпечні речовини переносяться повітряними масами на великі відстані та осідають з дощами навіть у віддалених лісових масивах. Тому високий вміст токсичних елементів у грибах не завжди свідчить про локальні екологічні проблеми.
Особливу обережність слід проявляти з грибами, зібраними на перезволожених ділянках лісу, де вологість сприяє кращій доступності іонів для поглинання грибницею. Також варто остерігатися перших грибів після тривалого посушливого періоду — перший дощ активно мобілізує речовини у ґрунті, що може призвести до інтенсивнішого накопичення токсинів.
Перезрілі гриби становлять додаткову небезпеку через підвищену концентрацію шкідливих речовин. Коли з грибів випаровується вода, а деякі компоненти розкладаються, концентрація потенційно небезпечних елементів зростає.
Категорично не рекомендується збирати гриби уздовж автомагістралей, у промислових зонах та в межах міст. Ці місця є постійними джерелами забруднення не лише радіонуклідами, а й важкими металами, викидами від транспорту та промисловості. Навіть якщо гриби виглядають здоровими та привабливими, вони можуть містити неприпустимо високі концентрації токсичних речовин.
Джерело: ukr.media
