У Китаї здійснили першу в світі трансплантацію легенів генетично модифікованої свині пацієнту зі станом смерті мозку. Реципієнтом став 39-річний чоловік, чий організм підтримувався апаратами, а трансплантат функціонував протягом чотирьох діб. Дані експерименту оприлюднені у науковому журналі Nature Medicine.
Пацієнт перебував у стані, коли мозок повністю втрачає функціональність, що виключає можливість життя без штучного підтримання. Подібні випадки часто залучають до дослідницьких практик, щоб уникнути загрози для пацієнтів із потенційним шансом на відновлення.
Трансплантація легенів є надзвичайно складною через наявність щільної судинної системи, яка збільшує ймовірність тромбозу або відповіді імунної системи. Для зниження ризиків у свині-донора деактивовано три гени, що спричиняють імунну реакцію, та вбудовано три людських гени, які мали імітувати захист людського організму.
Легені є найскладнішими для пересадки порівняно з серцем чи нирками через дрібну капілярну мережу, схожу на павутиння. Ця особливість підвищує загрозу утворення кров'яних згустків або імунного відторгнення. Генетичні зміни в органі свині мали запобігти ідентифікації трансплантата як чужорідного об'єкта, «маскуючи» його під людську тканину.
Перші 48 годин після операції не виявили симптомів гострого відторгнення чи інфекційних ускладнень. Проте згодом зафіксували пошкодження тканин, спричинене тимчасовим дефіцитом кисню під час трансплантації (ішемічно-реперфузійна травма) та активізацією антитіл, що призвело до мікротромбозу. Незважаючи на пом'якшення негативних проявів через 96 годин, дослідження припинили на прохання родичів.
Перші добові спостереження давали надію на успіх: відсутність гострих імунних реакцій чи інфекцій свідчила про стабільність. Але після двох діб з'явилися ускладнення, пов'язані з двома факторами:
1. Ішемічно-реперфузійна травма — пошкодження через тимчасовий недостаток кисню під час переміщення органа та його подальшого кровопостачання.
2. Активізація антитіл — імунна система реципієнта виробляла білки, які атакували трансплантат, утворюючи мікроскопічні тромби в капілярах, що порушувало функціонування легені.
Важливо, що до завершення експерименту інтенсивність негативних процесів зменшилася, що дає підстави для подальших досліджень.
Науковці вбачають у цьому експерименті перспективу для майбутніх клінічних тестів. Вдосконалення технології може зробити свинячі органи рятівним рішенням для пацієнтів із критичними ураженнями дихальної системи, які зараз гинуть у чергах на донорство.
Джерело: ukr.media
