Артистці з “Конотопської відьми”, Тетяні Малковій, доводиться жити між двома державами.
Акторка Тетяна Малкова, знана глядачеві завдяки провідній ролі у кінострічці “Конотопська відьма”, а також романтичній комедії “Відпустка наосліп” і телесеріалу “Пес Альф”, пояснила, чому не прагне жити за кордоном, попри те, що з початком повномасштабного вторгнення евакуювалася з усім родинним колом до Польщі. Також вона розповіла про відношення поляків до українців і як воно еволюціонувало. І поділилася, куди люди в Європі мають намір переїжджати, якщо Польща буде залучена у воєнні дії. Про це вона повідала в інтерв’ю телевізійному каналу “Суспільне Культура”.
Не хочу мешкати в Європі
Роль у серіалі Пес Альф стала для Тетяни другою зірковою роллю.
З початку війни акторка проживає у Варшаві, куди вона евакуювалася разом із чоловіком та двома дітьми. До того ж, ініціатором евакуації була не вона, а її старша дочка, на рішення котрої вплинули її бабусі.
“50 відсотків часу я у Польщі, половину тут. Нині у мене два проєкти, тому більшу частину часу я в Україні. Згодом я повернусь до Варшави. Так, це непросто. Вкрай важко емоційно приходити до помешкання, де тебе чекають лише порожні стіни. Дай Боже здоров’я людині, яка вигадала відеозв’язок – є ілюзія, що вони десь тут. Але я собі уявляю, якби вони залишалися тут і не дай Боже під час зйомок пролунала повітряна тривога, то я б вже кудись неслася. Тому я рада, що вони там спокійно навчаються. Це не легкий для них період, бо подорож та еміграція це абсолютно різні речі. Звісно їм так непросто і у них свої складності.
Ми взагалі нікуди не планували вирушати і навіть думок таких не було, допоки моя старша донька не почала занадто часто спілкуватися з бабусями і через деякий час вона прийшла і заявила, що їде за кордон або з нами або без нас. Їй було тоді 12 років. Питання про те, що ми їдемо було вирішено автоматично.
Коли я, як нормальна психічно не зовсім здорова людина сказала, що залишаюся, бо це не війна і такого у XXI столітті не можливо. Звісно мати вирішила, що зі мною говорити не можливо, вона вирішила піти іншим шляхом”, – згадує акторка.
Проживши три роки у Польщі, акторка сформувала своє враження про країну та про всю Європу і вирішила, що вона не хоче тут жити. І причин вона навела багато – від тяганини до медицини. На її погляд, рух у бік Європи – це рух в нікуди. Все ж таки відчувається різниця у ментальності Тетяни та поляків.
“Ми не діти і все усвідомлюємо, що співчуття і допомога були у певний момент, а потім почалося все те, що очікувалося. Не було таких ілюзій, що на нас там сильно чекають чи сильно хтось бажає допомогти. Це була перша реакція людей на те, що сталася біда і треба допомогти, а потім у мене була розмова з одним польським кастинг-директором який сказав: “Таню, ви не думайте, що ми вас дуже сильно любимо. Просто ми ненавидимо росіян більше ніж вас”. Насправді Польща дуже сильно розколота. Молодь співчуває і допомагає. А у більш старшого покоління все набагато жорсткіше. Хоча є і серед літніх людей, які нам допомагають. Все залежить від людини.
Чому я не хочу, щоб ми були у Європі, ніколи? Тому що для мене це шлях в нікуди. За цією бюрократією вони втрачають людяність. Наведу дуже елементарний приклад. До мене завітала подруга. Ми з дітьми влаштували танці. Я впала і втратила свідомість через те, що сильно вивернула ногу і у мене був дуже сильний больовий шок. Це була субота і тому це була стратегічна помилка. Як мені сказали, що у Польщі можна хворіти з понеділка по п’ятницю з дев’ятої до четвертої. В інший час хворіти і ламатися не треба, бо всім буде глибоко байдуже. Я була змушена їхати до приватної лікарні. Думала, що там все буде класно, а там такий старий апарат для рентгену. Я давно вже таких не бачила. І з мене здерли 60 євро. А сказали те саме, що сказав чоловік: “Ногу до гори та прикладіть холодне”, – невдоволено говорить Тетяна.
Акторку не задовольняє не лише медицина, а і те, як налагоджений побут у цій та багатьох інших європейських країнах. Наприклад, стосунки між сусідами, коли всі разом можуть відпочивати на ґанку, а потім хтось один піде до дому та викличе поліцію, тому що інші йому заважають.
“Для мене це максимально дивно, коли сусід тобі вкручує два гвинтики, а потім каже: “30 євро”. Та я б сама вкрутила. Потрібно мати купу всіляких документів та дозволів. Ти постійно перебуваєш у стані, що тебе контролюють”, – бідкається Малкова.
Донька вже не прагне повертатися до України
У цьому випадку було б логічно повернутися до України або переїхати до іншої держави, якщо тебе не влаштовують умови. Але повертатися додому акторка не хоче заради безпеки дітей.
“Торік, коли ми знімали “Пес Альф” на Нивках якраз був приліт. Пам’ятаю той стан, коли я лише на секунду уявила, що мої діти зараз у Києві. Я цього не хочу. Вони будуть там до тих пір, поки я не зрозумію, що у нас все спокійно. Я усвідомлюю, що ми переможемо і буде теж не простий період, коли люди повернуться з фронту і їм буде дивно бачити те, що вони побачать. Будуть конфлікти і тільки лінивий не усвідомлює, що у нас буде нелегкий час. Але це буде той час, коли, як мінімум, не будуть літати бомби над головою”, – вважає акторка.
Діти Малкової вже адаптувалися у Польщі та не хочуть повертатися до України
Що стосується дітей, то вони, на відміну від мами, почуваються у Польщі значно комфортніше. А старша донька нещодавно навіть заявила, що не прагне повертатися до України. Хоча на початку їй було дуже непросто.
“Молодший син швидко адаптувався, а от донька ні. З початку на стресі вона набрала 12 кілограмів. Потім пішла до школи і її через це почали цькувати. Крім цього, ще не знала мови. Дійшло до того, що я випадково в її сумочці знайшла пігулки для схуднення, за допомогою яких вона викликає певні реакції. Я тепер вона каже, що вже ополячилася і запевняє, що, мабуть, тут залишиться. Мені дуже сумно це чути. Я не хочу, щоб вона ополячивалась, але не знаю, що для цього робити”, – говорить Тетяна.
Ще одна причина, через яку Тетяна не хоче жити в Польщі, це, як їй здається, зверхнє ставлення поляків до українців. І це, як вона каже, відчувається усюди – на вулиці та у крамниці. Однак, якщо загроза війни для Польщі посилиться, вона не знає, куди далі буде тікати. А от самі поляки з її оточення вже вирішили, що будуть рятуватися від війни в Іспанії.
“Я почала відчувати антиукраїнські настрої десь за пів року до їхніх виборів. Це дуже складно, коли ти виходиш, а на тебе дивляться: “Ти хто?” Хоча у моєму оточенні ті поляки, котрі нас прийняли, залишаються на нашому боці. Не знаю, через що інші на нас так реагують. Можливо, через те, що почали відчувати конкуренцію. Українці почали в Польщі відкривати свій бізнес і сплатили дуже багато податків минулого року.
А от що стосується відчуття загрози з боку Росії, то багато знайомих поляків вже продали якусь нерухомість та придбали її собі в Іспанії. І це за останній рік. Не знаю, про що це говорить. А наші сусіди купили причеп і пішли розмови, хто куди поїде, якщо щось. Куди ми поїдемо далі, я не знаю. Чоловік намагався зі мною про це поговорити, але не виходило, бо я одразу починала ридати. Тікати все життя я не хочу, але і жити за кордоном теж”, – ділиться Малкова.
